Поділ зайорданськоϊ землі
1 А в Рувимових синів та в синів Ґадових були великі стада, дуже численні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.
2 І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:
3 “Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел’але і Севам, і Нево, і Беон, —
4 та земля, що Господь побив був перед Ізраїлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худоба”.
5 І сказали вони: “Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йордан!”
6 І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: “Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут сидіти?
7 І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від переходу до того Краю, що дав їм Господь?
8 Так зробили були ваші батьки, коли я посилав їх із Кадеш‑Барнеа побачити той Край.
9 І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той Край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не входити до того Краю, що дав їм Господь.
10 І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:
11 “Поправді кажу , — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,
12 окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Навинового, бо вони виконували накази за Господом”.
13 І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчилося все те покоління, що робило зло в Господніх очах.
14 А оце стали ви замість ваших батьків, як нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів Господній на Ізраїля.
15 Бо як ви відвернетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричините згубу всьому цьому народові”.
16 А вони підійшли до нього та й сказали: “Ми побудуємо тут кошари для нашої худоби та міста для наших дітей,
17 а ми самі узброїмося, готові до бою перед Ізраїлевими синами, аж поки не введемо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по твердинних містах, охороняючи себе перед мешканцями цієї землі.
18 Ми не вернемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спадком своїм.
19 Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша спадщина з цього боку Йордану на схід”.
20 І сказав їм Мойсей: “Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узброїтесь на війну перед Господнім лицем,
21 і перейде кожен ваш узброєний Йордан перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,
22 то буде здобутий той Край перед Господнім лицем, і ви потому вернетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на володіння перед Господнім лицем.
23 А якщо не зробите так, то ви згрішили Господеві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!
24 Побудуйте собі міста для ваших дітей, та кошари для ваших отар. А що вийшло з ваших уст, те зробіть”.
25 І сказали Ґадові сини та сини Рувимові до Мойсея, говорячи: “Раби твої зроблять, як пан наш приказує.
26 Діти наші, жінки наші, стадо наше та вся наша худоба будуть там, у ґілеадських містах.
27 А раби твої перейдуть, кожен військовий озброєний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує”.
28 І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Навиновому, та головам батьківських домів племен Ізраїлевих синів.
29 І сказав Мойсей до них: “Якщо Ґадові сини та сини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем Господнім, і буде здобутий Край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.
30 А якщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають володіння серед вас в ханаанському Краї”.
31 І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: “Що говорив Господь до твоїх рабів, так зробимо.
32 Ми перейдемо озброєні перед Господнім лицем до ханаанського Краю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йордану”.
33 І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині племені Манасії, Йосипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башанського, той Край по містах його, у границях міст того Краю навколо.
34 І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,
35 і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,
36 і Бет‑Німру, і Бет‑Гаран, твердинні міста та кошари для отари.
37 А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел’але, і Кір’ятаїм,
38 і Нево, і Баал‑Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста, що вони збудували.
39 І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули його, і позбавили спадщини амореянина, що в ньому.
40 І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.
41 А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні села, та й назвав їх: Яірові села.
42 А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім’ям: Новах.
1 У синів Рувима та в синів Ґада було дуже багато худоби. Вони побачили околиці Язера та околиці Ґалаада, а було те місце місцем для худоби. 2 Тож сини Рувима й сини Ґада прийшли і сказали Мойсеєві, священикові Елеазарові й князям громади, говорячи: 3 Атарот, Девон, Язер, Намвра, Есевон, Елеалі, Севама, Навав і Веан — 4 це землі, які Господь передав ізраїльським синам; це землі — для пасовиськ, а у твоїх рабів є худоба. 5 Якщо ми знайшли ласку в тебе, — говорили вони, — то нехай буде дана ця земля твоїм слугам у спадок, і не переводь нас через Йордан. 6 А Мойсей запитав синів Ґада та синів Рувима: Ваші брати підуть у бій, а ви тут осядете? 7 Навіщо відвертаєте розум ізраїльських синів не переходити в землю, яку їм дає Господь? 8 Хіба не так учинили ваші батьки, коли я послав їх з Кадиса-Варни обстежити землю? 9 Вони пішли в Долину виноградного грона і обстежили землю, і відвернули серце ізраїльських синів, щоб ті не йшли в землю, яку Господь їм дав. 10 І в той день Господь запалав гнівом, і поклявся, кажучи: 11 Люди, які вийшли з Єгипту, від двадцятилітніх і старші, які вміли розпізнати зло і добро, не побачать землі, яку Я пообіцяв Авраамові, Ісаакові та Якову, бо вони не пішли за Мною! 12 За винятком Халева, сина Єфонії, який відділився, та Ісуса, сина Навина, бо і він пішов слідом за Господом! 13 І запалав Господь гнівом на Ізраїля, і Він водив їх по пустелі сорок років, доки повністю не загинув увесь рід тих, хто чинив зло перед Господом. 14 Замість ваших батьків ось постали ви, натовп грішних людей, щоб ще продовжити гнів Господнього обурення на Ізраїля. 15 Адже ви відвернетеся від нього, щоб він і надалі залишив його в пустелі, — ви вчините беззаконно проти всієї цієї громади. 16 Та вони прийшли до нього і сказали: Ми тут збудуємо загони для овець, для нашої худоби і міста для наших господарств. 17 А самі, озброївшись, будемо першою лавою серед ізраїльських синів, доки не заведемо їх до їхнього місця. Наші ж господарства оселяться в містах, обнесених мурами від тих, хто живе на цій землі. 18 Ми ж не повернемось до наших осель, доки ізраїльські сини не поділять своєї спадщини. 19 І ми не отримаємо спадку з ними по той бік Йордану і далі, адже ми одержали спадщину за Йорданом, на сході! 20 Тоді Мойсей сказав їм: Якщо зробите за цим словом, якщо озброїтеся перед Господом на війну, 21 і кожний озброєний з вас перейде Йордан перед Господом, доки ваш ворог не буде вигублений з-перед Його обличчя, 22 і доки земля не буде повністю опанована перед Господом і лише після цього повернетесь, то будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і ця земля буде вам у володіння перед Господом. 23 Якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і пізнаєте свій гріх, коли захопить вас зло. 24 Тож збудуєте самі собі міста для ваших господарств, і загони для вашої худоби — зробите те, що вийшло з ваших уст. 25 І сини Рувима та сини Ґада сказали Мойсеєві, запевняючи: Твої раби вчинять так, як Господь наш наказує! 26 Наші господарства, наші жінки і вся наша худоба будуть у містах Ґалааду, 27 а твої раби, усі озброєні й у бойовій готовності, виступлять перед Господом на війну — так, як каже Господь. 28 Тоді Мойсей поставив перед ними священика Елеазара та Ісуса, сина Навина, а також голів родів по батьківській лінії з ізраїльських племен. 29 І Мойсей сказав їм: Якщо сини Рувима та сини Ґада перейдуть з вами Йордан, кожний озброєний на війну перед Господом, і ви заволодієте землею, яка перед вами, то дасте їм Ґалаадську землю у володіння. 30 Якщо ж вони не перейдуть озброєні з вами на війну перед Господом, то переправите їхні господарства, їхніх жінок і їхню худобу попереду вас у Ханаанську землю, і вони одержать спадщину між вами в Ханаанській землі. 31 А сини Рувима та сини Ґада у відповідь сказали: Що тільки Господь говорить своїм слугам, так ми і чинитимемо. 32 Ми, озброєні перед Господом, перейдемо через ріку в Ханаанську землю, а спадщину дасте нам за Йорданом. 33 І Мойсей дав їм (синам Ґада, синам Рувима і половині племені Манасії, із синів Йосифа) царство Сеона, царя аморейців, і царство Оґа, царя Васана, — землю і міста з їхніми околицями, з містами довколишньої землі. 34 І сини Ґада збудували Девон, Атарот, Ароір, 35 Софар і Язир, і укріпили їх; 36 і Намвру та Ветаран — укріплені міста із загонами для овець. 37 А сини Рувима збудували Есевон, Елеалі, Каріятем 38 і Веелмеон, оточивши їх мурами , і Севаму; міста, які збудували, вони назвали власними іменами. 39 Якось син Махіра, сина Манасії, пішов на Ґалаад — і захопив його, а аморейців, які жили в ньому, він вигубив. 40 Тож Мойсей віддав Ґалаад Махірові, синові Манасії, і він оселився там. 41 А Яір, син Манасії, пішов та захопив їхні села, і назвав їх селами Яіра. 42 І Навав пішов та захопив Канат і його села; і назвав їх Навот — своїм ім’ям.