1 Пісня прочан.
Згадай, Господи, про Давида, про всі його муки,
2 що клявсь Господеві, присягався був Сильному Якова:
3 “Не ввійду я в намет свого дому, не зійду я на ложе постелі своєї,
4 не дам сну своїм очам, дрімання повікам своїм,
5 аж поки не знайду я для Господа місця, місця перебування для Сильного Якова”!
6 Ось ми чули про Нього в Ефраті , на Яарських полях ми знайшли Його.
7 Увійдім же в мешкання Його, поклонімось підніжкові ніг Його!
8 Встань же, Господи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег сили Твоєї!
9 Священики Твої хай зодягнуться в правду, і будуть співати Твої богобійні!
10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай лиця від Свого помазанця.
11 Господь присягнув був Давидові правду, і не відступить від неї: “Від плоду утроби твоєї Я посаджу на престолі твоїм!
12 Якщо будуть синове твої пильнувати Мого заповіта й свідоцтва Мого, що його Я навчатиму їх, то й сини їхні на вічні віки будуть сидіти на троні твоїм!”
13 Бо вибрав Сіона Господь, уподобав його на оселю Собі:
14 “То місце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав, —
15 поживу його щедро благословлю, і хлібом убогих його нагодую!
16 Священиків його зодягну у спасіння, а його богобійні співатимуть радісно.
17 Я там вирощу рога Давидового, для Свого помазанця вготую світильника, —
18 ворогів його соромом позодягаю, а на ньому корона його буде сяяти!”
1 Пісня при підході до храму . Господи, згадай Давида і всю його сумирність;
2 як він поклявся Господу, помолився Богові Якова:
3 Не ввійду в спальню свого дому, не ляжу на постіль свого ліжка,
4 не дам заснути своїм очам, задрімати своїм повікам і відпочити своїм скроням,
5 доки не знайду місця Господу — оселі для Бога Якова.
6 Ось ми це почули в Ефраті, — знайшли на лісових галявинах.
7 Увійдемо до Його осель, поклонимося на місці, де стояли Його ноги.
8 Підіймися, Господи, для Свого спочинку, — Ти й ковчег Твоєї святості.
9 Твої священики одягнуться в праведність, а Твої праведні радітимуть.
10 Задля Давида, Твого раба, не відверни обличчя від Свого помазанця.
11 Господь поклявся Давидові правдою — і не відречеться від неї: З нащадків твого лона поставлю на твоєму престолі.
12 Якщо твої сини збережуть Мій завіт та оці Мої свідчення, яких Я навчу, то їхні сини довіку сидітимуть на твоєму престолі!
13 Адже Господь обрав Сіон, вибрав його Собі за оселю:
14 Це — Мій спочинок навіки-віків; тут поселюся, бо Я його забажав.
15 Щедро поблагословлю впольоване ним, його бідних нагодую хлібом,
16 його священиків одягну в спасіння, — і його праведні сповняться радістю .
17 Там Я виплекаю силу Давида, — Я приготовив світильник Моєму помазанцю.
18 Його ворогів Я вкрию ганьбою, а на ньому розквітне Моя святість.