1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, 2 то він проказав:
Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
3 Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог — моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5 Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
6 Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, — Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
8 Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, — бо Він запалився від гніву:
9 із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст — пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
10 Він небо простяг — і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11 Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся…
12 Поклав темряву Він — як заслону Свою, довкілля Його — то темрява вод, а мешкання Його — густі хмари!
13 Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його…
14 І Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
15 Він послав Свої стріли, — та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, — та їх побентежив.
16 Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, — від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх…
17 Він простяг з висоти Свою руку , узяв Він мене, витяг мене з вод великих, —
18 він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, — бо сильніші від мене вони!
19 Напали на мене вони в день нещастя мого, — та Господь був моїм опертям, —
20 і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, — бо вподобав мене!
21 Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
22 бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
23 бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
24 І був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
25 і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
26 Із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним — по чесному,
27 із чистим — поводишся чисто, а з лукавим — за лукавством його ,
28 бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
29 бо Ти світиш мого світильника, Господь — Бог мій, освітлює Він мою темряву!
30 Бо з Тобою поб’ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
31 Бог — непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32 Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
33 Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
34 Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
35 мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і стопи мої не спіткнуться.
38 Женуся я за ворогами своїми, — і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх, —
39 я їх потрощу, — й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41 Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, — і понищу ненависників я своїх!
42 Кричали вони, — та немає спасителя, взивали до Господа, — і не відповів їм.
43 І я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
44 Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
45 На вістку про мене — слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
46 в’януть чужинці і тремтять у твердинях своїх…
47 Живий Господь, — і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мого звеличиться,
48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
49 що рятує мене від моїх ворогів, — Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
51 Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
1 На закінчення; слуги Господнього Давида. Слова тієї пісні, якими він звернувся до Господа того дня, коли Господь врятував його від руки всіх його ворогів та від руки Саула.
2 Він сказав: Любитиму Тебе, Господи, моя сило.
3 Господь — моя надійна опора, мій притулок, мій Спаситель, мій Бог, моя допомога, — я надіятимусь на Нього! Він — мій захисник, ріг мого спасіння, мій заступник.
4 Із похвалою закличу я до Господа і буду врятований від моїх ворогів.
5 Охопили мене смертельні болі, бурхливі потоки беззаконня сильно збентежили мене.
6 Мене облягли звідусіль, оточили болі аду, попереду в мене — тенета смерті.
7 Та коли вони налягли на мене, я закликав до Господа, заволав до мого Бога. І Він зі Свого святого храму почув мій голос, — мій крик долинув до Нього, до Його вух.
8 І захиталася земля, стала тремтіти, а основи гір здригнулися й затряслися, тому що Бог прогнівився на них.
9 Піднявся дим у Його гніві, вогонь спалахнув від Його обличчя, вугілля зайнялося від Нього.
10 Він нахилив небо і зійшов, а під Його ногами — темрява.
11 І Він зійшов на херувимів і злетів, — понісся на крилах вітрів.
12 А темряву Він зробив Своєю заслоною, навкруги Нього — намет Його — води чорних повітряних хмар.
13 Від яскравого сяйва перед Ним розбіглися хмари, град і палаючий жар.
14 І загримів Господь з неба, — Всевишній подав Свій голос.
15 І Він пустив стріли, — і розпорошив їх; Він намножив блискавки, — і викликав у них замішання.
16 І від погрози Твоєї, Господи, від подиху гніву і Духа Твого прорвалися джерела вод, оголилися основи Всесвіту.
17 Він послав з висот, узяв мене і з могутніх потоків води витягнув мене.
18 Він мене врятує від могутніх моїх ворогів, від тих, хто ненавидить мене, адже вони стали сильнішими від мене.
19 Вони випередили мене в дні мого лиха, та Господь став мені опорою;
20 Він вивів мене на вільний простір, врятує мене, бо прихильний до мене. [Він мене спасе від моїх могутніх ворогів і від тих, які мене ненавидять].
21 Господь віддасть мені за моєю правотою, Він віддасть мені за чистотою моїх рук,
22 бо я ходив Господніми дорогами і не вчинив гріха перед моїм Богом.
23 Адже всі Його присуди — переді мною, і Його постанов я не відкинув від себе.
24 І я буду бездоганний з Ним, буду остерігатися мого беззаконня.
25 А Господь мені віддасть за моєю правотою, за чистотою моїх рук перед Його очима.
26 З праведним ти станеш праведний, із чоловіком невинним ти будеш невинний;
27 з вибраним ти будеш вибраний, із лукавим — за лукавством його.
28 Адже Ти спасеш покірних людей, а очі пихатих упокориш,
29 бо Ти, Господи, засвітиш мого світильника, Ти, Боже Мій, наповниш світлом мою темряву.
30 Адже в Тобі я врятуюся від випробування, і з моїм Богом я подолаю мур.
31 Він — Мій Бог, Його дорога бездоганна, Господні слова випробувані вогнем; Він — захисник усіх тих, які на Нього покладають надію.
32 Бо хто Бог, крім Господа? І хто Бог, крім нашого Бога?
33 Він — Бог, Який підперізує мене силою, бездоганною робить дорогу мою,
34 а мої ноги — стрункими, як у оленя. Він підіймає мене на висоти,
35 навчає мої руки до бою, — Він зробив мої руки бронзовим луком.
36 Ти послав мені захист і мій порятунок, Твоя правиця підтримала мене, Твої повчання повністю мене виправили, і Твої настанови — вони мене будуть навчати.
37 Ти розчистив піді мною дорогу для моїх кроків, — і мої ноги не стомилися.
38 Я гнатимуся за моїми ворогами, захоплю їх — і не повернуся, доки вони не загинуть.
39 Завдам їм поразки, вони не зможуть встояти — упадуть під мої ноги.
40 Ти підперезав мене силою для бою, повалив під мене і скував усіх тих, які повстають проти мене.
41 Ти показав мені спини моїх ворогів і вигубив тих, хто мене ненавидить.
42 Вони заволали, та не було рятівника, — до Господа, але Він їх не вислухав.
43 Рознесу їх, як порох на вітрі, вирівняю їх, наче глину на площі.
44 Ти визволиш мене від нарікань людей і поставиш мене головою народів. Люди, яких я не знав, послужили мені —
45 ледь почувши, — послухалися мене. А сини чужинців сказали неправду мені;
46 сини чужинців зістарілися і від своїх доріг стали каліками.
47 Нехай живе Господь! Хай буде благословенний мій Бог! Нехай звеличиться Бог мого спасіння!
48 Боже, Який мстишся за мене, що підкоряєш мені народи,
49 Який рятуєш мене від моїх запеклих ворогів, — Ти поставиш мене вище бунтівників, визволиш мене від неправедного чоловіка.
50 За це прославлятиму Тебе, Господи, серед народів, оспівуватиму Твоє Ім’я.
51 Він цілковито спасає Свого царя, виявляє милосердя Своєму помазанцю Давидові та його потомству навіки.