1 Для дириґента хору. На неґінах. Навчальний Давидів псалом.
2 Вислухай, Боже, молитву мою й від благання мого не ховайся!
3 Прислухайсь до мене й подай мені відповідь, — я блукаю у смутку своїм і стогну, —
4 від крику ворожого, від утисків грішного, бо гріх накидають на мене вони, і в гніві мене переслідують…
5 Тремтить моє серце в мені, і страхи смертельні напали на мене,
6 страх та тремтіння на мене найшли, і тривога мене обгорнула…
7 І сказав я: “Коли б я мав крила, немов та голубка, то я полетів би й спочив!”
8 Отож, помандрую далеко, пробуватиму я на пустині. Села .
9 Поспішу собі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею…
10 Вигуби, Господи, та погуби язика їхнього, бо в місті я бачив насильство та сварку, —
11 вони ходять удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда всередині в ньому,
12 нещастя всередині в ньому, а з вулиць його не виходять насилля й обмана,
13 бо ж не ворог злорічить на мене, — це я переніс би, — і не ненависник мій побільшивсь надо мною, я сховався б від нього, —
14 але ти, — чоловік мені рівня, мій приятель близький і знайомий мені,
15 з яким солодко щиру розмову провадимо, і ходимо до Божого дому серед бурхливого натовпу…
16 Нехай же впаде на них смерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, — бо зло в їхнім мешканні, у їхній середині!
17 Я кличу до Бога, і Господь урятує мене:
18 увечорі, вранці й опівдні я скаржусь й зідхаю, — і Він вислухає мого голосу!
19 У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближались, бо багато було їх на мене!
20 Бог вислухає, і їм Той відповість, Хто відвіку сидить на престолі, Села , бо немає у них перемін, і Бога вони не бояться, —
21 ворог витягнув руки свої проти тих, що в спокої жили з ним, він зганьбив заповіта свого,
22 його уста гладенькі, як масло,— та сварка у серці його, від оливи м’якіші слова його, та вони — як мечі ті оголені!..
23 Свого тягара поклади ти на Господа, — і тебе Він підтримає, Він ніколи не дасть захитатися праведному!
24 А Ти їх, Боже мій , поскидаєш до ями погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, — бодай своїх днів вони не дожили навіть до половини, а я покладаю надію на Тебе!
1 На закінчення, зі співом. Повчання Давида.
2 Боже, прислухайся до моєї молитви, не відвертайся від мого благання,
3 зглянься наді мною і вислухай мене. Смуток охопив мене в моїх роздумах, і я перелякався
4 від голосу ворога і від гніту грішника, бо вони звалили на мене беззаконня і в гніві сповнилися люті на мене.
5 Моє серце стурбоване в мені, і страх смерті напав на мене.
6 Жах і трепет охопили мене, і темрява накрила мене.
7 Тож я сказав: Хто би мені дав крила, наче в голубки, щоби полетіти мені й відпочити?
8 Ось, втікаючи, пішов я далеко, та тинявся по пустелі.
(Музична пауза).9 Я очікував того, хто би врятував мене від малодушності й бурі.
10 Потопи їх, Господи, і змішай їхню мову, бо я бачив беззаконня і лихослів’я в місті.
11 Вдень і вночі будуть блукати вони навколо нього — по його мурах; беззаконня, біда й неправда посеред нього;
12 не зникли з його площ здирство і обман.
13 Якби ворог мене зневажав, я стерпів би! Якщо б ненависник мій вихвалявся переді мною, я заховався би від нього!
14 Але ти, чоловіче, рівного зі мною духу, мій провідник і мій знайомий,
15 з яким ми разом насолоджувалися стравами, у злагоді ходили до Божого дому!
16 Нехай найде на них смерть, хай живими зійдуть в ад, бо лукавство є в їхніх поселеннях — посеред них.
17 Я ж закликав до Бога, і Господь мене вислухав.
18 Увечері, вранці й опівдні буду розказувати й оповідати, — і Він почує мій голос.
19 Він у мирі визволить мою душу від тих, які підступають до мене, адже в багатьох обставинах вони були зі мною.
20 Бог — Той, Хто перш віків, почує і впокорить їх.
(Музична пауза). Адже для них немає зміни — вони не побоялися Бога.21 Він простягнув руку Свою, щоб відплатити: вони зневажили Його завіт.
22 Вони були розсіяні перед гнівом Його присутності, — Його серце наблизилося. Його слова масніші за олію, але то випущені стріли.
23 Поклади ж на Господа свої турботи — і Він буде опікуватися тобою. Він не дасть праведному захитатися повік.
24 А їх, Боже, Ти зведеш у яму тління. Кровожерні й підступні люди хай не доживуть до половини своїх днів. Я ж, Господи, надіюся на Тебе.