1 Для дириґента хору. На “Німа голубка вдалечині”. Золотий Давидів псалом, коли филистимляни захопили були його в Ґаті.
2 Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, — цілий день він воює та тисне мене!
3 Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзято на мене!
4 Того дня, коли страх обгортає мене, я надію на Тебе кладу, —
5 я в Бозі хвалитиму слово Його, на Бога надію кладу, й не боюся, — що тіло учинить мені?
6 Цілий день біль приносять слова мої, усі їхні думки проти мене на зло:
7 слідкують, ховаються, пильнують вони мої стопи… Як чатують на душу мою,
8 так Ти через гріх віджени їх, пониж, Боже, людей у Своїм гніві!
9 Полічив Ти тиняння моє, помісти ж мої сльози перед Собою, чи ж вони не записані в книзі Твоїй?
10 Тоді то мої вороги повтікають назад, того дня, як я кликати буду. Те я знаю, що Бог при мені,
11 і в Бозі я справу свою докінчу, докінчу я в Господі справу!
12 На Бога надію кладу й не боюсь, — що людина учинить мені?
13 На мені зостаються , о Боже, присяги Тобі, та для Тебе я виповню жертви хвали.
14 Як Ти спас мою душу від смерти, то хіба ж не спасеш моїх ніг від падіння, щоб у світлі життя я ходив перед Богом?
1 На закінчення. Про народ, віддалений від святині. Псалом Давида — на згадку про те, як його затримали филистимці в Ґеті.
2 Помилуй мене, Господи, бо по мені пройшлася людина, весь день гнітила мене, ворогувала зі мною.
3 Мої вороги весь день нападали на мене з погордою, адже безліч тих, які нападають на мене від світанку.
4 Вдень [не] буду боятися, бо на Тебе покладаю надію.
5 Перед Богом увесь день віддаватиму хвалу своїми словами. На Бога покладаю надію. Не матиму страху, бо що заподіє мені людина?
6 Весь день відчували огиду до моїх слів, усі їхні задуми — на зло мені.
7 Будуть жити поряд і таїти; вони вистежуватимуть мою п’яту, оскільки з нетерпінням чекають на мою душу.
8 У жодному разі Ти не врятуєш їх, у гніві, Боже, зведеш в могилу народи.
9 Я відкрив перед Тобою своє життя, Ти поклав сльози мої перед Собою, — як і є у Твоїй обітниці.
10 Того дня, коли я закличу до Тебе, мої вороги втечуть геть. Ось пізнав я, що Ти — мій Бог.
11 Перед Богом віддаватиму хвалу Слову, у Господі віддаватиму хвалу Слову.
12 На Бога я покладаю надію, тож не буду боятися! Що заподіє мені людина?
13 На мені, о Боже, обітниці прославляти Тебе, які я виконаю.
14 Адже Ти визволив мою душу від смерті, а мої ноги — від спотикання, щоб я у світлі живих був Богові до вподоби.