1 Для дириґента хору. На спів: “Лілея свідчення”. Золотий псалом Давидів для навчання, 2 коли він підпалив був Арам двох річок і Арам Цови, і коли вернувся Йоав і побив Едома в Соляній долині, дванадцять тисяч.
3 Боже, покинув Ти нас, розпорошив Ти нас, Ти нагнівався був, — повернися ж до нас!
4 Ти землею затряс, і її розірвав,— уздоров же уламки її, бо вона захиталась!
5 Ти вчинив, що народ Твій побачив тяжке, напоїв нас отрутним вином…
6 Ти дав прапора тим, хто боїться Тебе, щоб збирались вони перед правдою. Села .
7 Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвися до нас!
8 У святині Своїй Бог промовив: “Нехай розвеселюсь, — розділю Я Сихем і долину Суккотську поміряю!
9 Належить Мені Ґілеад, Мені Манасія, а Єфрем — охорона Моїй голові, Юда — берло Моє.
10 Моав — то мідниця Мого миття, на Едом узуттям Своїм кину, филистею, — вигукуй для Мене із радістю!”
11 Хто мене запровадить до міста твердинного, хто до Едому мене попровадить?
12 Хіба ж Ти покинув нас, Боже, і серед нашого війська не вийдеш вже , Боже?
13 Подай же нам поміч на ворога, людська бо поміч — марнота!
14 Ми мужність виявимо в Бозі,— і Він потопче противників наших!
1 На закінчення. Тим, які колись зміняться. Повчання Давида на згадку про те, як він спустошив вогнем Сирійську Месопотамію і Сирію Сованську,
2 коли повернувся Йоав і розгромив у Соляній долині дванадцять тисяч чоловік .
3 Боже, Ти нас відкинув і розтрощив, — Ти був розгніваний, та помилував нас.
4 Ти потряс землею, привів її в замішання. Зціли її рани, бо вона захиталася.
5 Ти навів великі труднощі на Свій народ, Ти напоїв нас вином приголомшення.
6 А тим, які Тебе бояться, Ти подав знак, щоб утікали від лука.
(Музична пауза).7 Щоби Твої улюблені спаслися, — вислухай мене і спаси Своєю правицею.
8 Бог сказав у святині Своїй: Буду радіти, розділю Сікіму, виміряю Долину поселень:
9 Мій Ґалаад, Мій Манасія, Ефраїм — сила Моєї голови, Юда — Мій цар.
10 Моав — посудина Моєї надії, до Ідумеї сягатиме Моє взуття, филистимці підкорилися Мені!
11 Хто ж приведе мене до укріпленого міста? Хто мене поведе в Ідумею?
12 Чи не Ти, Боже, що нас відкинув? Чи не виступиш, Боже, з нашими військами?
13 Надай нам допомогу в біді, адже людська поміч марна.
14 А з Богом ми наберемося сили, — Він матиме за ніщо тих, які гноблять нас.