1 Псалом Асафів.
Боже, погани ввійшли до спадку Твого, занечистили храм Твій святий, Єрусалим на руїни змінили!
2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу для птаства небесного, тіло Твоїх богобійних — звірині земній…
3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицях Єрусалиму, — і не було погребальників!..
4 Ми стали за ганьбу для наших сусідів, за наругу та посміх для наших околиць…
5 Аж доки, о Господи, гніватись будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, і на царства, що Ймення Твого не кличуть,
7 бо вони з’їли Якова, а мешкання його опустошили!
8 Не пам’ятай гріхів предківських нам, — нехай попередить нас скоро Твоє милосердя, бо ми зовсім ослабли!..
9 Поможи нам, Боже нашого спасіння, ради слави Ймення Твого, і збережи нас, і прости наші гріхи ради Ймення Свого!
10 Чого будуть казати погани: “Де їхній Бог?” Нехай в наших очах між народами стане відомою помста за пролиту кров Твоїх рабів,
11 нехай перед лице Твоє дійде стогін в’язня! За великістю сили рамена Твого збережи на смерть прирокованих!
12 А нашим сусідам верни семикратно на лоно їхнє їхню наругу, якою Тебе зневажали, о Господи!
13 А ми, Твій народ і отара Твого пасовиська, будем дякувати Тобі вічно, будем оповідати про славу Твою з роду в рід!
1 Псалом Асафа. Боже, прийшли народи до Твоєї спадщини, осквернили Твій святий храм, перетворили Єрусалим у сховище для овочів!
2 А трупи рабів Твоїх покинули на поживу небесним птахам, — тіла Твоїх праведних — земним звірам.
3 Пролили, наче воду, їхню кров навколо Єрусалима — і не було, кому поховати.
4 Ми стали посміховиськом для наших сусідів, предметом глуму та наруги для тих, хто навколо нас.
5 Доки, Господи, залишатимешся в гніві? Невже навіки? Доки палатиме, наче вогонь, Твоя ревність?
6 Вилий Свій гнів на народи, які Тебе не знають, і на царів, які не прикликали Твого Імені!
7 Адже вони поглинули Якова і спустошили його місцевість.
8 Не згадай нашого давнього беззаконня. Нехай якнайшвидше Твоє милосердя піде попереду нас, бо ми стали надто нужденні.
9 Поможи нам, Боже, Спасителю наш! Задля слави Твого Імені, Господи, визволи нас, — очисти наші гріхи задля Твого Імені.
10 Щоб народи часом не сказали: Де їхній Бог? Хай на наших очах народам стане відомо про відплату за пролиту кров Твоїх рабів.
11 Нехай дійде до Тебе стогін закованих! Згідно з могутністю Своєї сили захисти синів тих, які приречені на смерть.
12 Віддай нашим сусідам усемеро: на їхнє лоно — їхню ж наругу, якою вони Тебе зневажали, Господи.
13 Ми ж — Твій народ, вівці Твоєї отари; будемо навіки Тебе прославляти, у рід і рід будемо сповіщати хвалу Твою.