Спокійне царювання Соломона
1 А Соломон панував над усіма царствами від Річки аж до филистимського краю та аж до границі Єгипту. Вони приносили дари та служили Соломонові по всі дні його життя.
2 І була Соломонова пожива на один день: тридцять корів пшеничної муки, а шістдесят корів іншої муки.
3 Десятеро з великої ситої худоби, і двадцятеро з худоби великої з паші та сотня худоби дрібної, окрім оленя, і сарни, і антилопи та ситих гусок.
4 Бо він панував по всій цій стороні Річки від Тіфсаху та аж до Аззи над усіма царями по цей бік Річки. І був у нього мир зо всіх сторін його навколо.
5 І безпечно сидів Юда та Ізраїль, кожен під своїм виноградником та під своєю фіґою від Дану й аж до Беер‑Шеви всі дні Соломона.
6 І було в Соломона сорок тисяч стійлів для коней колесниць його та дванадцять тисяч верхівців.
7 І годували ці намісники царя Соломона та кожного, хто приходив до столу царя Соломона, кожен свій місяць, і не було недостачі ні в чому.
8 А ячменю та соломи для коней та для румаків спроваджували до місця, де хто був, кожен за постановою для нього.
9 І дав Бог Соломонові дуже багато мудрости та розуму, а широкість серця — як пісок, що на березі моря.
10 І збільшилася Соломонова мудрість над мудрість усіх синів сходу та над усю мудрість Єгипту.
11 І був він мудріший від усякого чоловіка, — від Етана езрахітського, і Гемана, і Калкола та Дарди, Махолових синів. А ім’я його було славне серед усіх людей навколо.
12 І він проказав три тисячі приказок, а пісень його було — тисяча й п’ять.
13 І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до ісопу, що росте на стіні. І говорив про худобу, і про птаства, і про плазуюче та про риб.
14 І приходили від усіх народів, щоб послухати Соломонову мудрість, від усіх царів краю, що чули про мудрість його.
15 І послав Хірам, цар Тиру, своїх слуг до Соломона, бо почув, що його помазали на царя на місце батька його, бо Хірам був приятелем Давидовим по всі дні.
Умова Соломона з Хірамом про будову Господнього дому
16 І послав Соломон до Хірама, говорячи:
17 “Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому для Імени Господа, Бога свого, через війни, що оточували його, аж поки Господь не віддав їх, ворогів , під стопи ніг його.
18 А тепер Господь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, — нема противника, і нема злого випадку.
19 І ото я маю на думці збудувати дім Імени Господа, Бога мого, як Господь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, якого дам замість тебе на трон твій, він збудує той дім для Ймення Мого.
20 А тепер накажи, і нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів я дам тобі все, що скажеш, бо ти знаєш, що серед нас немає нікого, хто вмів би стинати дерева, як сидоняни”.
21 І сталося, як почув Хірам Соломонові слова, то дуже зрадів та й сказав: “Благословенний Господь сьогодні, що дав Давидові мудрого сина над цим великим народом!”
22 І послав Хірам до Соломона, говорячи: “Почув я про те , про що посилав ти до мене. Я виконаю все бажання твоє щодо дерева кедрового та дерева кипарисового.
23 Мої раби спустять із Ливану до моря, а я їх поскладаю в плоти, і відправлю морем аж до місця, про яке пошлеш мені звістку , і порозбиваю їх там, і ти забереш. А ти виконаєш моє бажання, — дати хліба для мого дому”.
24 І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипарисові, — усе за бажанням його.
25 А Соломон давав Хірамові двадцять тисяч корів пшениці, — живність для дому його, та двадцять тисяч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік у рік.
26 А Господь дав Соломонові мудрість, як обіцяв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, і обидва вони склали умову.
27 А Соломон зібрав данину робітників зо всього Ізраїля, і була та данина — тридцять тисяч чоловік.
28 І він посилав їх до Ливану, по десять тисяч на місяць, напереміну: місяць були вони на Ливані, два місяці — у домі своїм; а Адонірам доглядав над робітниками.
29 І було в Соломона сімдесят тисяч тягарових носіїв та вісімдесят тисяч ламачів у горах,
30 окрім трьох тисяч і трьох сотень керівників, що настановив Соломон над працею, — вони правили над народом, що робили працю.
31 І цар наказав, і вони ламали велике каміння, каміння дороге, щоб закласти дім із тесаного каміння.
32 І їх отесували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівляни, і наготовили дерева та каміння на збудування храму.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)