Помазання Саула на царя
1 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: “Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
2 Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?
3 І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет‑Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.
4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.
5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.
6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.
7 І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, — роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.
8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити”.
9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
10 І прийшли вони туди до Ґів’ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них.
11 І сталося, — кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, — ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: “Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?”
12 І відповів чоловік звідти й сказав: “А хто їхній батько?” Тому‑то стало за приказку: “Чи й Саул між пророками?”
13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.
14 І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: “Куди ви ходили?” А той відказав: “Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла”.
15 А дядько Саулів сказав: “Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?”
16 І сказав Саул до дядька свого: “Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці”. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,
18 та й сказав до Ізраїлевих синів: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.
19 А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: “Ні , таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами”.
20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем’я.
21 І привів він Веніяминове плем’я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами , і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.
22 І питалися Господа ще: “Чи прийде він ще сюди?” А Господь відповів: “Он він заховався між речами!”
23 І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на цілу голову.
24 І сказав Самуїл до всього народу: “Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого , як він, серед усього народу”. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: “Хай живе цар!”
25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.
26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів’ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.
27 А негідні сини говорили: “Що, нас спасе отакий?” І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)