Давид у священика Ахімелеха
1 І встав Давид , і пішов, а Йонатан пішов до міста.
2 І прийшов Давид до Нова, до священика Ахімелеха. А Ахімелех із тремтінням стрів Давида й сказав йому: “Чому ти сам, і нікого немає з тобою?”
3 І сказав Давид до священика Ахімелеха: “Цар наказав мені справу, і до мене сказав: Нехай ніхто не знає цього, тієї справи, за якою я посилаю тебе, і яку наказав тобі. А слуг я умовив на означене місце.
4 А тепер, що є в тебе під рукою? П’ять хлібів дай у мою руку, або що знайдеться”.
5 А священик відповів Давидові та й сказав: “Нема в мене звичайного хліба під рукою, а є тільки хліб святий, якщо твої слуги здержалися від жінки”.
6 І відповів Давид священикові, та й сказав йому: “Так, бо жінок не було при нас як учора, так і позавчора, відколи я вийшов, і тіла слуг були чисті. А то хліб звичайний, особливо коли сьогодні замість цього інший хліб у посудині стане святим”.
7 І дав йому священик святе, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були зняті з‑перед Господнього лиця, щоб покласти теплий хліб того дня, коли його забирають.
8 А там того дня знаходився один із Саулових рабів перед Господнім лицем, а ім’я йому Доеґ, ідумеянин, провідник пастухів, яких мав Саул.
9 І сказав Давид до Ахімелеха: “Чи нема тут у тебе під рукою списа або меча? Бо я не взяв до своєї руки ані меча свого, ані іншої зброї своєї, бо царська справа була нагла”.
10 А священик сказав: “Є меч филистимлянина Ґоліята, що ти вбив його в долині Ела, — ось він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його собі, — візьми, бо тут нема іншого, окрім нього”. І сказав Давид: “Нема іншого такого , як він, — дай його мені!”
Давид у царя Ахіша
11 І встав Давид, і втікав того дня перед Саулом, і прибув до Ахіша, царя ґатського.
12 І сказали до нього Ахішеві раби: “Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього співають у танцях, говорячи: “Саул повбивав свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої”.
13 І заховав Давид ті слова в своєму серці, і сильно боявся Ахіша, царя ґатського.
14 І змінив він свій розум на їхніх очах, і шалів при них, і бив по дверях брами, і пускав слину свою на свою бороду.
15 І сказав Ахіш до своїх рабів: “Ось бачите чоловіка, що сходить із розуму. Нащо привели його до мене?
16 Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб сходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)