Саулова погоня за Давидом
1 І донесли Давидові, говорячи: “Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні”.
2 І запитав Давид Господа, говорячи: “Чи піду й переможу тих филистимлян?” А Господь сказав до Давида: “Іди, — і поб’єш филистимлян та спасеш Кеїлу”.
3 А Давидові люди сказали до нього: “Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?”
4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: “Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку”.
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.
6 І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
7 А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: “Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом”.
8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли, облягти Давида та людей його.
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: “Принеси ефода!”
10 І Давид сказав: “Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
11 Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові!” І сказав Господь: “Зійде”.
12 І запитався Давид: “Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?” А Господь сказав: “Видадуть”.
13 І встав Давид та його люди, близько шести сотень чоловік, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.
14 І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші .
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
17 та й сказав до нього: “Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул”.
18 І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
19 А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів’ї, говорячи: “Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір’ї Хахіла, що з півдня від Єшішону.
20 А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам — хіба видати його в цареву руку”.
21 І сказав Саул: “Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!
22 Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!
23 І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, — і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах”.
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.
25 А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
27 І прийшов посланець до Саула, говорячи: “Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!”
28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому‑то назвали ім’я тому місцю: Села‑Гаммахлекот .
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)