Кара за полонення Божого ковчегу
1 А филистимляни взяли Божого ковчега, і принесли його з Евен-Гаезеру до Ашдоду.
2 І взяли филистимляни Божого ковчега, і принесли його до Даґонового дому, і поставили його біля Даґона.
3 А другого дня вранці повставали ашдодяни, аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! І взяли вони Даґона, і поставили його на його місце.
4 А наступного дня повставали вони рано, — аж ось Даґон лежить ницьма на землі перед Господнім ковчегом! А Даґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтяті на порозі, — тільки тулуб Даґонів позостав при ньому.
5 Тому‑то жерці та всі, хто входить до Даґонового дому, не ступають на Даґонів поріг у Ашдоді аж до цього дня.
6 І стала тяжка Господня рука на ашдодян, — і Він їх пустошив та бив їх болячками, Ашдод та довкілля його.
7 І побачили ашдодяни, що так, та й сказали: “Нехай не зостається з нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо стала тяжкою Його рука на нас та на Даґона, бога нашого!”
8 І послали вони, і зібрали до себе всіх филистимських володарів, та й сказали: “Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога?” А ті відказали: “Нехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Ґату”. І вони перенесли ковчега Ізраїлевого Бога.
9 І сталося по тому, як вони перенесли його, то Господня рука була проти міста, — сталося дуже велике замішання. І вдарив Він людей того міста від малого й аж до великого, — і появилися на них болячки.
10 І вони вислали Божого ковчега до Екрону. І сталося, як Божий ковчег прибув до Екрону, то екроняни стали кричати, говорячи: “Перенесли до нас ковчега Ізраїлевого Бога, щоб вигубив нас та народ наш!”
11 І послали вони, і зібрали всіх филистимських володарів, та й говорили: “Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернеться на місце своє, і нехай не поб’є нас та народа нашого”, бо було смертельне замішання в усьому місті. І Божа рука стала там дуже тяжка.
12 А ті люди, хто не повмирав, були вдарені болячками, — і зойк міста піднявся до неба!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)