Вознесення Іллі на небо
1 І сталося, коли Господь мав узяти Іллю у вихрі на небо, то йшов Ілля та Єлисей із Ґілґалу.
2 І сказав Ілля до Єлисея: “Сиди тут, бо Господь послав мене аж до Бет‑Елу”. Та Єлисей відказав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе!” І зійшли вони до Бет‑Елу.
3 І повиходили бет‑ельські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: “Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?” А він відказав: “Я також знаю, — мовчіть!”
4 І сказав йому Ілля: “Єлисею, сиди тут, бо Господь послав мене до Єрихону”. Та той відказав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе!” І прийшли вони до Єрихону.
5 І підійшли єрихонські пророчі сини до Єлисея та й сказали до нього: “Чи ти знаєш, що сьогодні Господь бере пана твого від тебе?” А він відказав: “Я також знаю, — мовчіть!”
6 І сказав йому Ілля: “Сиди тут, бо Господь послав мене до Йордану!” Та той відказав: “Як живий Господь і жива душа твоя, — я не залишу тебе!” І пішли вони обоє.
7 І п’ятдесят чоловік пророчих синів також пішли, і стали навпроти здалека, а вони обидва стали над Йорданом.
8 І взяв Ілля плаща свого, і згорнув, і вдарив по воді, — і вона розділилась пополовині туди та сюди…
9 І сталося, як вони перейшли, то Ілля сказав до Єлисея: “Проси, що маю зробити тобі, поки я буду взятий від тебе!” І сказав Єлисей: “Нехай же буде на мені подвійний твій дух!”
10 А той відказав: “Тяжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взятий від тебе, — буде тобі так, а якщо ні — не буде”.
11 І сталося, як вони все йшли та говорили, аж ось появився огняний віз та огняні коні, і розлучили їх одного від одного. І вознісся Ілля у вихрі на небо…
12 А Єлисей це бачив, і він закричав: “Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його!” Та вже не побачив його… І схопився він сильно за одежу свою та й роздер її на дві частини.
13 І підняв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вернувся, і став на березі Йордану.
14 І взяв він Іллевого плаща, що спав із нього, і вдарив по воді та сказав: “Де Господь, Бог Іллі?” І також він ударив по воді, — і вона розділилася пополовині туди та сюди!..
15 І побачили його знавпроти єрихонські пророчі сини, та й сказали: “На Єлисеї спочив дух Іллів!” І пішли вони назустріч йому, і попадали перед ним до землі,
16 та й сказали до нього: “Ось із твоїми рабами є п’ятдесят чоловік хоробрих, — нехай вони підуть та пошукають твого пана, — ану ж забрав його Дух Господній, і кинув його на одну з гір або в одну з долин!” А той відказав: “Не посилайте!”
17 Та вони сильно благали його, аж докучили йому, то він сказав: “Посилайте!” І послали вони п’ятдесят чоловік, і шукали три дні, та не знайшли його.
18 І вони вернулися до нього (а він мешкав в Єрихоні). І сказав він до них: “Чи ж не казав я вам: Не йдіть?”
Перші Єлисеєві чуда
19 І сказали люди того міста Єлисеєві: “Ось положення цього міста хороше, як пан бачить, та вода нехороша, а земля неплідна”.
20 А він сказав: “Подайте мені нового дзбанка, і покладіть туди соли”. І вони подали йому.
21 І він вийшов до джерела води, і кинув туди соли й сказав: “Так сказав Господь: Уздоровив Я цю воду, — не буде вже звідти смерти, ані непліддя!”
22 І була вилікувана та вода, і так є аж до цього дня, за словом Єлисея, яке він говорив.
23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. А коли він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міста й насміхалися з нього, і казали йому: “Ходи, лисий! Ходи, лисий!”
24 І він обернувся назад і побачив їх, та й прокляв їх Іменем Господнім. І вийшли дві ведмедиці з лісу, і розірвали з них сорок і двоє дітей…
25 А він пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувся до Самарії.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)