Чудесне одужання царя Єзекії
Іс. 38:1–8, Іс. 21, Іс. 22.1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: “Так сказав Господь: Заряди своїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш”.
2 А той відвернув обличчя своє до стіни, і помолився до Господа, говорячи:
3 “О, Господи, згадай же, що я ходив перед лицем Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх”. І заплакав Єзекія ревним плачем…
4 І сталося, Ісая не вийшов ще з середини міста, а до нього було Господнє слово, говорячи:
5 “Вернися, і скажеш до Єзекії, володаря Мого народу: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я вилікую тебе, — третього дня зійдеш ти до Господнього дому!
6 І до днів твоїх Я додам п’ятнадцять літ, і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто ради Себе та ради раба Свого Давида”.
7 А Ісая сказав: “Візьміть грудку фіґ”. І взяли, й поклали на того гнояка, — і він видужав…
8 І сказав Єзекія до Ісаї: “Який знак, що Господь мене вилікує, і що я третього дня зійду до Господнього дому?”
9 І сказав Ісая: “Ось тобі знак той від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив: Чого хочеш , — щоб пішла тінь уперед на десять ступенів, чи щоб вернулася на десять ступенів?”
10 І сказав Єзекія: “Легко тіні похилитися вперед на десять ступенів; ні, — а нехай тінь вернеться назад на десять ступенів!”
11 І кликнув пророк Ісая до Господа, і Він завернув тінь на ступенях, де вона спускалася на ступені Ахазові, на десять ступенів…
Боже провіщення про вавилонську неволю
12 Того часу послав Беродах‑Бал’адан, син Бал’аданів, вавилонський цар, листа та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Єзекія захворів.
13 І вислухав їх Єзекія, і показав їм усю скарбницю свою, — і срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
14 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: “Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?” А Єзекія сказав: “Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону”.
15 І той сказав: “Що вони бачили в домі твоїм?” І Єзекія сказав: “Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх”.
16 І сказав Ісая до Єзекії: “Послухай Господнього слова:
17 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь!
18 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, декого заберуть, — і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!”
19 І сказав Єзекія до Ісаї: “Добре Господнє слово, яке ти сказав!” І подумав собі: “Так, мир та безпека буде за моїх днів!”
20 А решта діл Єзекії та вся лицарськість його, і як він зробив става та водотяга, і впровадив воду до міста, — ото вони написані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
21 І спочив Єзекія зі своїми батьками, а замість нього зацарював син його Манасія.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)