Суд над Павлом у намісника Фелікса
1 А по п’яти днях прибув первосвященик Ананій з якимись старшими, та з промовцем якимсь Тертилом, що перед намісником скаржилися на Павла.
2 Коли ж він був покликаний, то Тертил оскаржати зачав, промовляючи: “Через тебе великий мир маємо ми, і для народу цього добрі речі впроваджено через дбайливість твою, —
3 це ми завжди і скрізь визнаємо з подякою щирою, вседостойний наш Феліксе!
4 Та щоб довго тебе не турбувати, то благаю тебе, щоб ти коротко вислухав нас зі своєї ласкавости.
5 Ми переконались, що цей чоловік — то зараза, і що він колотнечу викликує між усіма юдеями в цілому світі, і що він провідник Назорейської єресі.
6 Він відважився навіть збезчестити храм, і його ми схопили були, і судити хотіли за нашим Законом.
7 Але тисяцький Лісій прибув, і з великим насильством видер його з наших рук,
8 а його винувальникам звелів йти до тебе. Ти сам зможеш від нього, розпитавши, дізнатись про все, у чому його ми винуємо”.
9 Юдеї також прилучились до того , говорячи, що то так.
10 І як намісник дав знака йому говорити, то Павло відповів: “Я знаю, що від літ багатьох ти суддя для народу цього, — тому буду сміліш боронитись.
11 Ти можеш довідатися, що нема більш дванадцяти день, як прийшов я до Єрусалиму вклонитися.
12 І вони ані в храмі, ані в синагогах, ні в місті мене не здибали, щоб я з ким сперечався, або колотнечу в народі здіймав.
13 І не можуть вони довести тобі того , у чому тепер оскаржають мене.
14 Але признаюсь тобі, що в дорозі оцій, яку звуть вони єрессю, я Богові отців служу так, що вірую всьому, що в Законі й у Пророків написане.
15 І маю надію я в Бозі, — чого й самі вони сподіваються, — що настане воскресення праведних і неправедних.
16 І я пильно дбаю про те, щоб завсіди мати сумління невинне щодо Бога й людей.
17 А по довгих роках я прибув, щоб подати моєму народові милостиню та приноси.
18 Ось при цьому знайшли мене дехто з юдеїв азійських очищеного в храмі, а не з натовпом чи з колотнечею.
19 Їм належало б ось перед тебе прибути й казати, коли мають вони що на мене.
20 Або самі ці нехай скажуть, чи якусь неправду знайшли на мені, як я в синедріоні стояв,
21 крім отого єдиного виразу, що я його крикнув, стоячи серед них: “За воскресення мертвих приймаю від вас суд сьогодні!”
22 Але Фелікс, дуже добре дорогу цю знавши, відрочив їм справу , говорячи: “Розсуджу вашу справу, коли тисяцький Лісій прибуде”.
23 І він сотникові наказав сторожити Павла, але мати полегшу, і не боронити нікому з близьких його, щоб служили йому.
Дворічне ув’язнення Павла в Кесарії
24 А по декількох днях прийшов Фелікс із дружиною своєю Друзіллою , що була юдеянка, і покликав Павла, та слухав від нього про віру в Ісуса Христа.
25 І як розповідав він про праведність, і про здержливість, та про майбутній суд, то Фелікса страх обгорнув, і він відповів: “Тепер іди собі, відповідного ж часу покличу тебе!”
26 Разом із тим і сподівався він, що дасть Павло грошей йому, тому й часто його прикликав і розмову з ним вів.
27 Як минуло ж два роки, то Фелікс одержав наступника, — Порція Феста . А Фелікс бажав догодити юдеям, — і у в’язниці Павла залишив.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)