Навернення Савла і його перша діяльність
Савл поспішає в Дамаск
1 А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв’язати й привести до Єрусалиму.
Ісус з’явився Савлові
3 А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
4 а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: “Савле, Савле, — чому ти Мене переслідуєш?”
5 А він запитав: “Хто Ти, Пане?” А Той: “Я Ісус, що Його переслідуєш ти. [Трудно тобі бити ногою колючку !”
6 А він, затрусившися та налякавшися, каже: “Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив?” А до нього Господь:] “Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!”
7 А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
Савл і Ананій
8 Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив… І за руку його повели й привели до Дамаску.
9 І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
10 А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: “Ананію!” А він відказав: “Ось я, Господи!”
11 Господь же до нього: “Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
12 і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий”.
13 Відповів же Ананій: “Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
14 І тут має владу від первосвящеників, щоб в’язати усіх, хто кличе Ім’я Твоє”.
15 І промовив до нього Господь: “Іди, бо для Мене — посудина вибрана він, щоб носити Ім’я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
16 Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім’я Моє”.
17 І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: “Савле брате, Господь Ісус, що з’явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!”
18 І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став… І, вставши, охристився,
19 і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
Проповідь Савла в Дамаску
20 І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він — Божий Син.
21 І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: “Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім’я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов’язати й привести до первосвящеників?”
22 А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той — то Христос.
23 А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24 та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
25 Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
Савл в Єрусалимі
26 А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
27 Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
28 І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім’я Господа.
29 Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
30 Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
Петро вздоровлює Енея
31 А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
32 І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
33 Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, — він розслаблений був.
34 І промовив до нього Петро: “Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам!” І той зараз устав…
35 І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
Петро воскрешає Тавіту
36 А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта , що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.
37 І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.
38 А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: “Не гайся прибути до нас!”
39 І, вставши, Петро пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
40 Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: “Тавіто, вставай!” А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра…
41 Він же руку подав їй , і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
42 А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато хто в Господа ввірували.
43 І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)