Видіння над річкою Хіддекел
1 За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім’ям Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння.
2 “Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу.
3 Любої страви я не їв, а м’ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися — не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу.
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хіддекел .
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу.
6 А тіло його — як топаз, а обличчя його — як вид блискавки, а очі його — як огняне полум’я, а рамена його та ноги його — ніби блискуча мідь, а звук слів його — як гук натовпу.
7 А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття.
8 А я зостався сам, і бачив це велике видіння, — і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили…
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
10 І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
11 І сказав він до мене: “Даниїле, мужу любий, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я посланий до тебе!” А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
12 А він промовив до мене: “Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння , і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів.
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні”.
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
16 І ось хтось , як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: “Мій пане, у цьому видінні обернулися на мене болі мої, і я не задержав сили в собі .
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?”
18 І знов доторкнувся до мене хтось , як вид людини, і зміцнив мене,
19 та й сказав: “Не бійся, любий мужу, — мир тобі! Будь міцний і будь сильний!” А коли він говорив зо мною, я зміцнився й сказав: “Нехай говорить мій пан, бо я зміцнився!”
20 І він сказав: “Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я вертаюсь, щоб воювати з перським князем, а коли вийду, то ось прийде грецький князь.
21 Але об’являю тобі записане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)