Утиск ізраϊльського народу збільшується
1 А потім прийшли Мойсей і Аарон, та й сказали до фараона: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, — і нехай вони святкують Мені на пустині!”
2 А фараон відказав: “Хто Господь, що послухаюсь слова Його, щоб відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, і також Ізраїля не відпущу!”
3 І сказали вони: “Бог євреїв стрівся з нами. Нехай же ми підемо триденною дорогою на пустиню, і принесемо жертви Господеві, Богові нашому, щоб не доторкнувся Він до нас мором або мечем”.
4 І сказав до них цар Єгипту: “Чому ви, Мойсею та Аароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до своїх діл!”
5 І сказав фараон: “Таж багато тепер цього простолюду, а ви здержуєте їх від їхніх робіт”.
6 І того дня фараон наказав погоничам народу та писарям, говорячи:
7 “Не давайте більше народові соломи, щоб робити цеглу, як учора й позавчора . Нехай ідуть самі, та збирають собі соломи.
8 А призначене число цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, — не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: “Ходім, принесімо жертву нашому Богові!”
9 Нехай буде тяжка праця на цих людей, і нехай працюють на ній, і нехай покинуть облудні слова”…
10 І вийшли погоничі народу й писарі його, та й сказали до того народу, говорячи: “Так сказав фараон: Я не буду давати вам соломи.
11 Самі йдіть, наберіть собі соломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!”
12 І розпорошився народ той по всій єгипетській землі, щоб збирати стерню на солому.
13 А погоничі наставали, говорячи: “Скінчіть вашу щоденну працю в час так, як коли б була солома”.
14 І були биті писарі синів Ізраїлевих, що їх настановили над ними фараонові погоничі, говорячи: “Чому ви не скінчили свого приділу для виробу цегли й учора й сьогодні, як було дотепер?”
15 І прибули писарі Ізраїлевих синів, та й кричали до фараона, говорячи: “Для чого ти так робиш рабам своїм?
16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу — кажуть нам — робіть! І ось раби твої биті, — і грішиш ти перед народом своїм!”
17 А він відказав: “Нероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принесімо жертву Господеві.
18 А тепер ідіть, працюйте, а соломи не дадуть вам! Але призначене число цегли ви дасте!”
19 І бачили Ізраїлеві писарі себе в біді, коли говорено: “Не зменшуйте з цегли вашої щоденного в його часі!”
20 І стріли вони Мойсея та Аарона, що стояли насупроти них, як вони виходили від фараона,
21 та й сказали до них: “Нехай побачить вас Господь — і нехай вас осудить, бо ви вчинили ненависним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, — щоб дати меча в їхню руку повбивати нас!”
22 І вернувся Мойсей до Господа та й сказав: “Господи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти послав мені це?
23 Бо відколи прийшов я до фараона, щоб говорити Твоїм Ім’ям, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а насправді Ти не визволив народу Свого!”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)