Кара на князя народу
1 І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п’ять чоловік, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
2 І сказав Він до мене: “Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
3 що говорять: “Не скоро будувати доми. Воно — казан, а ми — м’ясо”.
4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!”
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: “Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх.
6 Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
7 Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м’ясо, а воно — той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
8 Ви боїтеся меча — і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
9 І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
10 Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я — то Господь!
11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м’ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас”.
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: “О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!”…
Останок збережеться
14 І було мені слово Господнє таке:
15 “Сину людський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
17 Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
19 І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса,
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог”…
Слава Господня покинула Єрусалим
22 І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
23 І піднялася слава Господня з‑над середини міста, і стала на горі, що зі сходу міста.
Видіння про скорий полон
24 І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
25 І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)