Жертва князя й народу
1 Так говорить Господь Бог: Брама внутрішнього подвір’я, що звернена на схід, буде замкнена шість день праці, а суботнього дня буде відчинена, і в день новомісяччя буде відчинена.
2 І ввійде князь ходом сіней брами ззовні, і стане при одвірку брами, а священики приготують його цілопалення та його мирну жертву, і він поклониться на порозі брами. А брама не буде замкнена аж до вечора.
3 І буде вклонятися народ Краю при вході цієї брами в суботи та в новомісяччя перед Господнім лицем.
4 А те цілопалення, що князь принесе Господеві суботнього дня, це шість безвадних овець та безвадний баран.
5 А жертва мучна — ефа на барана, а на овець жертва хлібна, — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу.
6 А в день новомісяччя — молодий бик з великої худоби, безвадний, і шестеро овець та баран будуть безвадні.
7 І ефу на бика, і ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець — як сягне рука його, а оливи — гін на ефу.
8 А коли приходитиме князь, то він увійде ходом сіней брами, і тим же ходом своїм вийде.
9 А коли народ Краю буде приходити перед Господнє лице в свята, то хто входить ходом північної брами, щоб поклонитися, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, — не вернеться ходом тієї брами, яким увійшов, але вийде протилеглою йому.
10 А князь буде серед них: при вході їх ввійде, і при виході їх вийде.
11 А в свята та в урочисті дні буде хлібна жертва, — ефа на бика й ефа на барана, а на вівці — скільки дасть рука його, а оливи — гін на ефу.
12 А коли князь приготує добровільного дара, цілопалення або мирні жертви, дар для Господа, то відчинять йому браму, що звернена на схід, і приготує своє цілопалення та свої мирні жертви, як готує за суботи, і вийде, і замкнуть браму по його виході.
13 А вівцю однорічну, безвадну, приготовиш на цілопалення кожен день для Господа, щоранку приготовиш його.
14 А жертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шосту частину ефи, а оливи — третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, — це хлібна жертва для Господа, постанови вічні назавжди.
15 І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на стале цілопалення.
16 Так говорить Господь Бог: Коли князь дасть кому зі своїх синів дара зі спадку свого, це буде належати його синам, як їхнє володіння в спадщині.
17 А коли він дасть дара зі свого спадку одному зі своїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його , та й вернеться князеві, бо це його спадок, тільки синам його він належатиме.
18 А князь не візьме зі спадку народу, витискаючи їх з їхнього володіння, — із свого володіння дасть своїм синам спадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошився зі свого володіння.
Місце, де варять жертву
19 І впровадив мене входом, що при боці брами, до священних кімнат для священиків, що звернені на північ; і ось там є місце на їхньому задньому боці на захід.
20 І сказав він мені: Оце місце, де священики будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виносити до зовнішнього подвір’я, і не посвятити народа.
21 І він вивів мене до зовнішнього подвір’я, і провів мене по чотирьох рогах подвір’я, — і ось ще подвір’я на кожному розі подвір’я.
22 На чотирьох рогах подвір’я були малі подвір’я, — сорок ліктів завдовж і тридцять завшир, міра одна для них чотирьох, простокутні.
23 І був ряд каміння навколо них, навколо них чотирьох, і пороблені кухні під горожею навколо.
24 І сказав він мені: Оце дім кухарів, що там варять слуги храму жертву народові.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)