ЧАСТИНА ПЕРША:
ПРО ЮДЕЮ ТА ПРО ЄРУСАЛИМ
Невірність Ізраїля Господеві
1 Видіння Ісаї , Амосового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів.
2 Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!..
3 Віл знає свого власника, а осел — ясла пана свого, — а Ізраїль не знає Мене , не звертає уваги народ Мій на Мене …
4 О люде ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини‑шкідники, — ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, — обернулись назад!
5 У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще…
6 Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав’язувані, і оливою не порозм’якшувані…
7 Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, — на ваших очах поїдають чужинці його, — з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!..
8 І позосталась Сіонська дочка, мов курінь у винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене…
9 Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні…
Не хоче Бог жертви без покаяння
10 Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський, —
11 нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю!
12 Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір’я Мої?
13 Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило — огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, — не можу знести Я марноти цієї !..
14 Новомісяччя ваші й усі ваші свята — ненавидить душа Моя їх : вони стали Мені тягарем, — Я змучений зносити їх …
15 Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас , — ваші руки наповнені кров’ю…
16 Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із‑перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе!
17 Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь!
18 Прийдіть, і будемо правуватися, — говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, — стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, — то стануть мов вовна вони!
Наверніться до Господа, бо буде суд Його!
19 Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати.
20 А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, — меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце !
21 Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же — розбійники!
22 Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене…
23 Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить…
24 Тому‑то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах!
25 І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю!
26 І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне!
27 Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, — справедливістю.
28 А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені.
29 І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви.
30 Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води.
31 І станеться сильний кострицею, його ж діло — за іскру, і вони обоє попаляться разом, — і не буде нікого, хто б те погасив!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)