Чудесне одужання царя Єзекії
1 Тими днями смертельно захворів був Єзекія. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: “Так сказав Господь: Заряди своєму домові, бо ти вмираєш і не будеш жити…”
2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
3 та й сказав: “О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в очах Твоїх!” І заплакав Єзекія ревним плачем!
4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
5 “Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу твою! Ось Я додаю до днів твоїх п’ятнадцять літ,
6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
8 ось я вертаю тінь ступеня, що від сонця зійшла на ступені Ахазові, назад на десять ступенів”. І вернулося сонце на десять ступенів тими ступенями, якими зійшло було.
9 Ось писання Єзекії, Юдиного царя, коли він був захворів та видужав з своєї хвороби:
10 “Я сказав був: Опівдні днів своїх відійду до шеолових брам, решти років своїх я не матиму…
11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в краї живих, уже між мешканцями царства померлих не побачу людини…
12 Домівка моя вже розібрана, і від мене відібрана, немов той пастуший намет; я життя своє звинув, мов ткач, — від основи мене Він відірве, покінчить мене з дня до ночі…
13 Я кричав аж до ранку… Він, як лев, потрощить всі кості мої, з дня до ночі покінчить зо мною…
14 Пищу я, мов ластівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до високости… Господи, причавлений я, — поручися за мене!
15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую всі літа свої через гіркість моєї душі!
16 Господи, на них, на словах Твоїх , житимуть люди , і в усьому цьому життя моєї душі, — уздоров же мене й оживи Ти мене!
17 Ось терпіння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гробу гниття мою душу, бо Ти кинув за спину Свою всі гріхи мої,
18 бо не буде ж шеол прославляти Тебе, смерть не буде Тебе вихваляти… Не мають надії на правду Твою ті, хто сходить до гробу.
19 Живий, тільки живий — Тебе славити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголосить про правду Твою!
20 Господь на спасіння мені, і ми будем співати пісноспіви свої у домі Господнім по всі дні мого життя!”
21 А Ісая сказав: “Нехай візьмуть грудку фіґ, і нехай розітруть на тому гнояку, — і видужає!”
22 А Єзекія промовив: “Який знак, що я ввійду до Господнього дому?”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)