Данів наділ
1 Того часу не було царя в Ізраїлі, і того часу Данове плем’я шукало собі наділу на оселю, бо до того дня не випало йому жеребка на наділ серед Ізраїлевих племен.
2 І Данові сини послали зі свого роду п’ятеро люду з загалу людей військових, щоб вони вивідали Край та дослідили його. І сказали до них: “Ідіть, дослідіть цей Край”. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, і переночували там.
3 Коли вони були біля Михиного дому, то вони пізнали голос того юнака Левита, та й зайшли туди й сказали йому: “Хто тебе привів сюди, і що ти тут робиш? І що ти тут маєш?”
4 І сказав він до них: “Так і так зробив мені Миха, — і він найняв мене, і я став йому за священика”.
5 А вони сказали йому: “Запитай же Бога, і нехай ми пізнаємо, чи пощаститься наша дорога, якою ми йдемо”.
6 І сказав їм священик: “Ідіть із миром, — перед Господом ваша дорога, якою ви підете”.
7 І пішли ті п’ятеро людей, і прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, — він сидить безпечно, за звичаєм сидонян, спокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щось зле в Краю, посів би владу над ними , і вони далеко від сидонян, і нема їм діла ні до кого.
8 І прийшли вони до братів своїх у Цор’у та в Ештаол. І сказали їм брати їх: “Що ви принесли ?”
9 А вони відказали: “Устаньте, і підемо на них, бо ми бачили той Край, і ось — дуже він добрий. А ви мовчите? Не лініться, щоб піти, щоб прийти та посісти той Край.
10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, — бо Бог дав його в вашу руку, — це місце, що там нема недостачі жодної речі, що на землі”.
11 І рушили звідти з Данового роду з Цор’и та з Ештаолу шістсот чоловік, оперезаних зброєю.
12 І пішли вони й таборували в Кір’ят‑Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім’я тому місцю: Махане‑Дан , і так воно зветься аж до цього дня, — оце за Кір’ят‑Єарімом.
13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, і прийшли аж до Михиного дому.
14 І відповіли п’ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, і сказали своїм браттям: “Чи ви знаєте, що в цих домах є ефод та терафи, і бовван різьблений та бовван литий? А тепер знайте, що зробите”.
15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, і запитали його про мир.
16 А шість сотень мужів, що з Данових синів, оперезаних своєю зброєю, стояли при вході до брами.
17 І пішли п’ятеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узяли різьбленого боввана, і ефода та терафи, і боввана литого. А при вході до брами стояв священик та шістсот мужів, оперезаних зброєю.
18 І ті ввійшли до Михиного дому, і взяли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І сказав до них той священик: “Що ви робите?”
19 А вони відказали йому: “Мовчи! Поклади свою руку на уста свої та й іди з нами, і стань нам за отця та за священика. Чи тобі ліпше бути священиком дому одного чоловіка, чи бути тобі священиком для племени та для роду Ізраїлевого?”
20 І стало добре на серці того священика, і він узяв ефода та терафи й різьбленого боввана, і ввійшов поміж народ.
21 І повернулися вони та й пішли, а дітей, і худобу, і тягар пустили перед себе.
22 Коли вони віддалилися від Михиного дому, то люди, що в домах, які разом із домом Михиним, були скликані, та й догнали Данових синів.
23 І кричали вони до Данових синів, а ті обернули обличчя свої та й сказали до Михи: “Що тобі, що ти кричиш?”
24 І він сказав: “Ви забрали бога мого, що я зробив, та священика, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?”
25 І сказали до нього Данові сини: “Мовчи, щоб не чути нам твого голосу, а то наші люди із злости нападуть на вас, і ти долучиш душу свою до своєї рідні”.
26 І Данові сини пішли на свою дорогу. І побачив Миха, що вони сильніші від нього, і обернувся, та й пішов до свого дому.
27 А вони взяли, що зробив був Миха, та священика, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ спокійний та безпечний. І вони побили їх вістрям меча, а місто спалили огнем.
28 А рятівника не було, бо далеке воно від Сидону, і не було в них діла ні з ким, і воно було в долині, що при Бет‑Рехові. А вони збудували місто, та й осілися в ньому.
29 І вони назвали ім’я тому містові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім’я того міста було Лаїш.
30 І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манасіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю.
31 І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)