Пророцтво на Вавилон
1 Слово, що Господь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:
2 “Звістіть між народами й розголосіть, підійміте прапора та розголосіть, не затайте, скажіть: Здобутий уже Вавилон, засоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його посоромлені, порозбивані всі його божища!
3 Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в спустошення землю його, і не буде мешканця у нім: від людини та аж до скотини, усі помандрують та підуть!..
4 За тих днів і того часу, — говорить Господь, — поприходять сини Ізраїлеві, разом вони й сини Юди, — усе плачучи, будуть ходити та Господа, Бога свого шукати…
5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні обличчя повернені, — щоб прийти й прилучитись до Господа вічним заповітом, який не забудеться!
6 Мій народ — це отара загинула: пастирі їхні вчинили блудячими їх, їх загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір’я, забули про ложе своє…
7 Усі, що знаходили їх, жерли їх, і противники їхні говорили: “Не завинимо за те, бо вони прогрішилися Господу, Пасовиську правди й надії батьків їхніх, — Господеві”.
8 Біжіть з Вавилону, і виходьте із краю халдеїв, і будьте, як козлята ті перед отарою!
9 Бо ось Я позбуджую, і на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, і вони проти нього шикуються, — звідти здобутий він буде! Його стріли, мов лицар, якому щастить, — не вертаються дармо,
10 і здобиччю стане Халдея, — наситяться всі, хто пустошить її, промовляє Господь…
11 Бо радієте ви, бо втішаєтесь ви, що спадщину Мою розграбовуєте, бо ви скачете, мов те теля по траві, та іржете, немов румаки…
12 Збентежилася ваша мати занадто, застидалась родителька ваша… Оце для народів кінець: пустиня, сухоземля й степ!
13 Від Господнього гніву вона незамешкана буде та стане спустошенням уся… Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, остовпіє й засвище, як побачить усі ці порази його!
14 Ушикуйтеся на Вавилон навкруги, всі, хто лука натягує! Стріляйте на нього, стріли не шкодуйте, бо він Господеві згрішив!
15 Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатись , стовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помста Господня… Помстіться над ним: як зробив він — зробіть так йому!
16 Повигублюйте і сівача з Вавилону, і того, хто хапає серпа в часі жнив! Через меч переслідника вернуться всі до народу свого, і кожен до краю свого втече.
17 Ізраїль — вівця розпорошена, що леви погнали її : перший жер його цар асирійський, а останній — цей Навуходоносор, цар вавилонський, розтрощив йому кості…
18 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я покараю царя вавилонського й землю його, як Я покарав був царя асирійського.
19 І верну Я Ізраїля на пасовисько його, і він пастися буде на Кармелі й Башані, і на горі на Єфремовій та на Ґілеаді душа його ситою буде.
20 За тих днів й того часу, — говорить Господь, — будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде її, і прогріхи Юди, одначе, не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоставлю!
21 На край “Чварів подвійних”, — на нього піди й на мешканців “Покарання”! Поруйнуй і прокляттям вчини все за ними, — говорить Господь, — і зроби так усе, як тобі наказав!
22 Гуркіт бою в краю та велике спустошення!
23 Як побитий і поламаний молот всієї землі! Яким жахом зробивсь Вавилон для народів!
24 Я пастку поставив на тебе, і схоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений і схоплений був, бо ставав ти на прю проти Господа!
25 Господь відчинив Своє сховище, і вийняв ізвідти знаряддя гніву Свого, це бо зайняття для Господа, Бога Саваота в халдейському краї.
26 Ідіть ви на нього із краю землі , відчиніть його клуні, порозкладайте його, як снопи, і вчиніте закляттям його, — хай не буде йому позосталого!
27 Його всіх волів повбивайте, — хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо настав їхній день, час навіщення їх!
28 Голос тих, що втікають і рятуються із вавилонського краю, щоб звістити на Сіоні про помсту Господа, нашого Бога, про помсту за храма Його.
29 Скличте на Вавилона стрільців, усіх, хто лука натягує, табором станьте при ньому навколо, — нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, як зробив він — зробіть так йому, бо гордим він став проти Господа, проти Святого Ізраїлевого!
30 Тому‑то його юнаки всі поляжуть на площах його, а військові його того дня всі погинуть, говорить Господь.
31 Ось Я проти тебе, о пихо, — говорить Господь, Бог Саваот, — бо день твій прийшов, час тебе покарати!
32 І спіткнеться пиха й упаде, і не буде того, хто б підніс її. І огонь по містах його Я запалю, — і він пожере всі довкілля його…
33 Так говорить Господь Саваот: Сини Ізраїлеві й сини Юдині — разом утискувані, і всі, що в полон їх забрали, тримають їх міцно, не хочуть їх випустити.
34 Але Викупитель їх сильний, Господь Саваот — Йому Ймення! Він конче розсудить їхню справу, щоб землю вспокоїти, а вавилонських мешканців стривожити.
35 Меч на халдеїв, — говорить Господь, — і на мешканців Вавилону, і на князів його, і на його мудреців!
36 Меч на ворожбитів — і безглуздими стануть, меч на лицарство його — і вони полякаються!
37 Меч на коні його й на його колесниці, та на всю мішанину народів , яка серед нього, — і стануть вони як жінки! Меч на скарби його — й пограбовані будуть!
38 Посуха на води його, — й вони повисихають, бо це край божків, і шаліють вони від бовванів…
39 Тому звірі пустинні там будуть сидіти з шакалами, і струсі будуть у ньому сидіти, і не буде заселений він вже навіки, і не буде замешканий він з роду в рід…
40 Як Содом та Гоморру й сусідів її Бог був поруйнував, — говорить Господь, — так ніхто там не буде сидіти, і не буде в нім мешкати чужинцем син людський!
41 Ось із півночі прийде народ, і люд великий, і численні царі, — вони збуджені будуть із кінців землі:
42 Лук та ратище міцно тримають, жорстокі вони й милосердя не мають, — їхній голос, як море реве, вони їдуть на конях, — на тебе вони вшикувались, як муж на війну, вавилонськая дочко!
43 Почув цар вавилонський відомість про них, — й опустилися руки йому, обхопив його страх і тремтіння, немов породіллю!..
44 Ось підіймається він, немов лев, із темного лісу Йордану на водяні луки, і Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поставлю над ними! Бо хто є подібний Мені, і хто покличе Мене перед суд, і хто пастир такий, що перед обличчям Моїм він устоїть?
45 Тому‑то послухайте задум Господній, що на Вавилон Він задумав, і думки Його ті, що на землю халдейську замислив: Поправді кажу вам , — найменших з отари потягнуть, і попустошать пасовисько їхнє при них!
46 Від розголосу про взяття Вавилону земля задрижить, і почується крик між народами!..
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)