Ісус потішає Своїх учнів
1 Нехай серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
2 Багато осель у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготувати місце для вас?
3 А коли відійду й приготую вам місце, Я знову прийду й заберу вас до Себе, щоб де Я — були й ви.
4 А куди Я йду — дорогу ви знаєте”.
5 Говорить до Нього Хома: “Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?”
6 Промовляє до нього Ісус: “Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
7 Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили”.
8 Говорить до Нього Пилип: “Господи, покажи нам Отця, — і вистачить нам”!
9 Промовляє до нього Ісус: “Стільки часу Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: “Покажи нам Отця”?
10 Чи не віруєш ти, що Я — в Отці, а Отець — у Мені? Слова, що Я вам говорю, говорю не від Себе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
11 Повірте Мені, що Я — в Отці, а Отець — у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
12 Поправді, поправді кажу вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учинить, бо Я йду до Отця.
13 І коли що просити ви будете в Імення Моє, те вчиню, щоб у Сині прославивсь Отець.
14 Коли будете в Мене просити чого в Моє Ймення, то вчиню.
15 Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!
16 І вблагаю Отця Я, — і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував, —
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебуває, і в вас буде Він.
18 Я не кину вас сиротами, — Я прибуду до вас!
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете, бо живу Я — і ви жити будете!
20 Того дня пізнаєте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю Його, і об’явлюсь йому Сам”.
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: “Що то, Господи, що Ти нам об’явитися маєш, а не світові?”
23 Ісус відповів і до нього сказав: “Як хто любить Мене, той слово Моє берегтиме, і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до нього, і оселю закладемо в нього.
24 Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
26 Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім’я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається!
28 Чули ви, що Я вам говорив: “Я відходжу, і вернуся до вас”. Якби ви любили Мене, то ви б тішилися, що Я йду до Отця, — бо більший за Мене Отець.
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
30 Небагато вже Я говоритиму з вами, бо надходить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
31 та щоб світ зрозумів, що люблю Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю. Уставайте, — ходім звідсіля!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)