Знущання над Ісусом
1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичувати Його.
2 Вояки ж, сплівши з терну вінка, Йому поклали на голову, та багряницю наділи на Нього,
3 і приступали до Нього й казали: “Радій, Царю Юдейський!” І били по щоках Його…
Ісус знов перед Понтієм Пилатом
4 Тоді вийшов назовні ізнову Пилат та й говорить до них: “Ось Його я виводжу назовні до вас, щоб ви переконались, що провини ніякої в Нім не знаходжу”.
5 І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: “Оце Чоловік!”
6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: “Розіпни, розіпни!” Пилат каже до них: “То візьміть Його ви й розіпніть, — бо провини я в Нім не знаходжу!”
7 Відказали юдеї йому: “Ми маємо Закона, а за Законом Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!”
8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 і вернувся в преторій ізнову, і питає Ісуса: “Звідки Ти?” Та Ісус йому відповіді не подав.
10 І каже до Нього Пилат: “Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я владу розп’ясти Тебе, і маю владу Тебе відпустити?”
11 Ісус відповів: “Надо Мною ти жадної влади не мав би, коли б тобі зверху не дано було; тому більший гріх має той, хто Мене тобі видав”…
12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: “Якщо Його пустиш, то не кесарів приятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться кесареві”.
13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назовні Ісуса, і засів на суддеве сидіння, на місці, що зветься літостротон, по гебрейському ж гаввата .
14 Був то ж день Приготовлення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: “Ось ваш Цар!”
15 Та вони закричали: “Геть, геть із Ним ! Розіпни Його!” Пилат каже до них: “Царя вашого маю розп’ясти?” Первосвященики відповіли: “Ми не маєм царя, окрім кесаря!”
16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп’ясти…
Розп’яття Ісуса
І взяли Ісуса й повели…
17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по гебрейському Голгофа .
18 Там Його розп’яли, а з Ним разом двох інших, з одного та з другого боку, а Ісуса всередині.
19 А Пилат написав і написа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: “Ісус Назарянин, Цар Юдейський”.
20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп’ятий, було близько від міста. А було по гебрейському, по грецькому й по римському написано.
21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: “Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський”.
22 Пилат відповів: “Що я написав — написав!”
Поділ одежі Ісусової
23 Розп’явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частини, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий від верху.
24 Тож сказали один до одного: “Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, — кому припаде”. Щоб збулося Писання: “Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка”. Вояки ж це й зробили…
Розп’ятий Ісус опікується Своєю матір’ю
25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.
26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: “Оце, жоно, твій син!”
27 Потім каже до учня: “Оце мати твоя!” І з тієї години той учень узяв її до себе.
Ісусова смерть
28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: “Прагну!”
29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.
30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: “Звершилось!”… І, голову схиливши, віддав Свого духа…
Йому кості ламати не будуть
31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голінки розп’ятим , і зняти.
32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп’ятий з Ним був.
33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,
34 та один з вояків списом бока Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 Бо це сталось тому, щоб збулося Писання: “Йому кості ламати не будуть!”
37 І знов друге Писання говорить: “Дивитися будуть на Того, Кого прокололи”.
Похорон Ісуса
38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 Прибув також і Никодим, — що давніше приходив вночі до Ісуса, — і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.
40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.
41 На тім місці, де Він був розп’ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.
42 Тож отут, — з за юдейського дня Приготовлення — вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)