Благословення Боже за послух Йому
1 Не зробите собі божків та ідола, і кам’яного стовпа не поставите собі, і каменя з фіґ урами не покладете у вашім Краї, щоб кланятися перед ними. Бо Я — Господь, Бог ваш!
2 Субіт Моїх будете додержувати, а святиню Мою будете шанувати. Я — Господь!
3 Якщо будете ходити згідно з постановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати їх,
4 то дам ваші дощі в їхнім часі, і земля дасть свій урожай, а польове дерево дасть плід свій.
5 І молочення досягне вам виноградобрання, а виноградобрання досягне сіяння, і ви будете їсти хліб свій досита, і будете сидіти безпечно у вашому Краї.
6 І дам мир у Краю, і ви будете лежати, і ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, — бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.
7 І ви будете гнати ворогів своїх, а вони попадають перед вами від меча.
8 І п’ятеро з вас поженуть сотню, а сотня з вас пожене десять тисяч, — і попадають вороги ваші перед вами від меча.
9 І обернусь Я до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і виконаю Свого заповіта з вами.
10 І ви будете їсти старе‑перестаріле, і повикидаєте старе перед новим.
11 І поставлю місце перебування Свого серед вас, — і душа Моя не обридить вами.
12 І Я буду ходити серед вас, і буду вам Богом, а ви будете Мені народом.
13 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого ярма, — і вивів вас із піднесеною головою.
Божа кара за непослух Йому
14 А коли ви не будете слухняні Мені, і не виконуватимете всіх тих заповідей,
15 і якщо постановами Моїми будете погорджувати, і якщо душа ваша бридитиметься законами Моїми, щоб не виконувати всіх заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого, —
16 то й Я зроблю вам оце: поставлю над вами перестрах, сухоти й пропасницю, що винищують очі й обезсилюють душу. І ви надаремно сіятимете насіння своє, — бо поїдять його вороги ваші.
17 І зверну Я лице Своє на вас, — і ви будете вдарені перед своїми ворогами. І будуть панувати над вами ненависники ваші, — і ви будете втікати, хоч ніхто вас не гнатиме.
18 А якщо й при тому не будете слухняні Мені, то Я семикратно побільшу кару на вас за ваші гріхи.
19 І зломлю пиху вашої сили, і зроблю ваше небо як залізо, а землю вашу як мідь!
20 І надаремно буде вичерпуватися ваша сила: земля ваша не дасть свого врожаю, а дерево на землі не дасть свого плоду.
21 А якщо й тоді підете проти Мене, і не схочете бути слухняними Мені, то Я семикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.
22 І пошлю на вас пільну звірину, а вона винищить вам дітей, і вигубить вашу худобу, і зменшить кількість вашу, і попустошить ваші дороги.
23 А якщо цими карами не будете навчені, і будете ходити проти Мене,
24 то й Я піду проти вас, і вдарю вас і Я семикратно за ваші гріхи.
25 І приведу на вас меча, що помстить пімсту за заповіта, — і ви будете зібрані до ваших міст, і Я пошлю моровицю на вас, і ви будете віддані в руку ворога.
26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то десять жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, і вернуть хліб ваш вагою, а ви будете їсти — і не насититеся.
27 А якщо й тим не станете слухняні Мені, і будете ходити проти Мене,
28 то й Я з лютістю піду проти вас, і також Я семикратно покараю вас за ваші гріхи, —
29 і ви тіло своїх синів будете їсти, і тіло дочок своїх будете поїдати…
30 І поруйную ваші висоти, і повитинаю ваші стовпи сонця, і поскладаю трупи ваші на трупах божків ваших, — і обридить душа Моя вас!
31 І вчиню міста ваші руїною, і поспустошую ваші святині, — і не прийму ваших пахощів любих.
32 І спустошу Я Край той, — і будуть дивуватися з того ваші вороги, що мешкають у ньому.
33 А вас порозпорошую поміж народів, і вийму за вами меча, — і стане Край ваш спустошенням, а міста ваші будуть руїною…
34 Тоді земля та надолужить собі за суботні роки по всі дні спустошення її. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша земля святкуватиме відпочинок, і надолужить собі за свої суботні роки.
35 По всі дні спустошення святкуватиме вона відпочинок, чого не святкувала в суботні роки, коли ви сиділи на ній.
36 А щодо позосталих серед вас, то впроваджу в їхні серця полохливість в краях їхніх ворогів, — і буде їх гнати навіть шелест подмухненого вітром листу, і будуть вони втікати, як утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женеться…
37 І будуть вони спотикатися один об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женеться за ними. І ви не зможете стати проти ваших ворогів…
38 І погинете серед поганів, і пожере вас земля ваших ворогів.
39 А позосталі серед вас помарніють у краях ворогів ваших за гріх свій, а також за гріхи батьків своїх помарніють із ними.
40 І визнають вони гріх свій та гріх батьків своїх, що ними спроневірилися були Мені, а також, що ходили проти Мене.
41 Також і Я піду проти них, і впроваджу їх до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокориться їхнє необрізане серце, то тоді понесуть кару за свої гріхи.
42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з Ісаком, і також заповіта Свого з Авраамом згадаю, і згадаю той Край.
43 А Край той буде позбавлений їх, і надолужить собі свої суботні роки, опустілий від них, а вони понесуть кару за свої гріхи, а то для того, що законами Моїми погорджували, а постанови Мої огидила була їхня душа.
44 А проте, коли вони пробували в краю своїх ворогів, то Я не погорджував ними, і не збридив їх, щоб винищити їх, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я — Господь, Бог їх!
45 І Я пам’ятатиму їм заповіта з предками, що Я вивів їх з єгипетського краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я — Господь!”
46 Оце постанови, і устави та закони, що дав Господь між Собою та між Ізраїлевими синами на Сінайській горі через Мойсея.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)