Ісус у гостині в Закхея
1 І, ввійшовши Ісус , переходив через Єрихон.
2 І ось чоловік, що звався Закхей, — він був старший над митниками, і був багатий, —
3 бажав бачити Ісуса, хто Він, але з за народу не міг, — бо малий був на зріст.
4 І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього проходити.
5 А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, — зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!”
6 І той зараз додолу ізліз, і прийняв Його з радістю.
7 А всі, як побачили це , почали нарікати, і казали: “Він до грішного мужа в гостину зайшов!”
8 Став же Закхей та й промовив до Господа: “Господи, половину маєтку свого я віддам ось убогим, а коли кого скривдив був чим, — верну вчетверо”.
9 Ісус же промовив до нього: “Сьогодні на дім цей спасіння прийшло, бо й він син Авраамів.
10 Син бо Людський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!”
Притча про десять мін срібла
11 Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну притчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж думали, що об’явиться Боже Царство тепер.
12 Отож Він сказав: “Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.
13 І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін , і сказав їм: “Торгуйте, аж поки вернуся”.
14 Та його громадяни його ненавиділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: “Не хочемо, щоб він був над нами царем”.
15 І сталось, коли він вернувся, як царство прийняв, то звелів поскликати рабів, яким срібло роздав, щоб довідатися, хто що набув.
16 І перший прийшов і сказав: “Пане, міна твоя принесла десять мін”.
17 І відказав він йому: “Гаразд, рабе добрий! Ти в малому був вірний, — володій десятьма містами”.
18 І другий прийшов і сказав: “Пане, твоя міна п’ять мін принесла”.
19 Він же сказав і тому: “Будь і ти над п’ятьма містами”.
20 І ще інший прийшов і сказав: “Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.
21 Я бо боявся тебе, — ти ж бо людина жорстока: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв”.
22 І відказав той йому: “Устами твоїми, злий рабе, суджу я тебе! Ти знав, що я — жорстока людина, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.
23 Чому ж не віддав ти міняльникам срібла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибутком?”
24 І сказав він присутнім: “Візьміть міну від нього, та дайте тому, хто десять мін має”.
25 І відказали йому: “Пане, — він десять мін має”.
26 Говорю бо я вам: “Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.
27 А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на очах моїх їх повбивайте”.
28 А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.
Славний в’їзд Ісуса в Єрусалим
29 І ото, як наблизився до Вітфагії й Віфанії, на горі, що Оливною зветься, Він двох учнів послав,
30 наказуючи: “Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, що на нього ніколи ніхто із людей не сідав. Відв’яжіть його, і приведіть.
31 Коли ж вас хто спитає: “Нащо відв’язуєте?”, відкажіть тому так: “Господь потребує його”.
32 Посланці ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.
33 А коли осля стали відв’язувати, хазяї його їх запитали: “Нащо осля ви відв’язуєте?”
34 Вони ж відказали: “Господь потребує його”.
35 І вони привели до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.
36 Коли ж Він їхав, вони простилали одежу свою по дорозі.
37 А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь натовп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,
38 кажучи: “Благословенний Цар, що йде у Господнє Ім’я! Мир на небесах, і слава на висоті!”
39 А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: “Учителю, — заборони Своїм учням!”
40 А Він їм промовив у відповідь: “Кажу вам, що коли ці замовкнуть, то каміння кричатиме!”
Ісус плаче за Єрусалимом
41 І коли Він наблизився, і місто побачив, то заплакав за ним,
42 і сказав: “О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це .
43 Бо прийдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе валом оточать, і обляжуть тебе, і стиснуть тебе звідусюди.
44 І зрівняють з землею тебе, і поб’ють твої діти в тобі, і не позоставлять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти часу відвідин твоїх”…
Очищення храму
45 А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавців,
46 до них кажучи: “Написано: “Дім Мій — дім молитви”, а ви з нього зробили “печеру розбійників”.
47 І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважніші з народу шукали, щоб Його погубити,
48 але не знаходили, що вчинити Йому, бо ввесь народ горнувся до Нього та слухав Його.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)