Чудесна ловитва риби
1 І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.
2 І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.
3 І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.
4 А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: “Попливи на глибінь, — і закиньте на полов свій невід”.
5 А Симон сказав Йому у відповідь: “Наставнику, — цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, — та за словом Твоїм укину невода”.
6 А зробивши оце, вони безліч риби набрали — і їхній невід почав прориватись…
7 І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, — аж стали вони потопати.
8 А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: “Господи, — вийди від мене, бо я грішна людина!”
9 Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,
10 також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: “Не лякайсь, — від цього часу ти будеш ловити людей!”
11 І вони повитягали на землю човни, покинули все, — та й пішли вслід за Ним.
Уздоровлення слабого на проказу
12 А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: “Господи, коли хочеш, — Ти можеш очистити мене!”
13 А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: “Хочу, — будь чистий!” І зараз із нього проказа зійшла…
14 І звелів Він йому не казати нікому про це . “Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм”.
15 А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.
16 Він же відходив на місце самотнє й молився.
Уздоровлення розслабленого
17 І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,
18 і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.
19 Не знайшовши ж кудою пронести його з за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.
20 І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: “Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!”
21 А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: “Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?”…
22 Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: “Що міркуєте ви в серцях ваших?
23 Що легше: сказати: “Прощаються тобі гріхи твої”, чи сказати: “Уставай та й ходи”?
24 Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи”, — тож каже Він розслабленому: “Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!”
25 І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.
26 І всіх жах обгорнув, — і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: “Дивні речі сьогодні ми бачили!”…
Покликання Матвія. Ісус не цурається грішників
27 Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: “Іди за Мною!”
28 І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.
29 І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.
30 Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: “Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п’єте?”
31 А Ісус відповів і промовив до них: “Лікаря не потребують здорові, а слабі.
32 Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних”.
Про піст
33 Вони ж відказали до Нього: “Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п’ють?”
34 Ісус же промовив до них: “Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?
35 Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, — тоді й постити будуть тих днів”…
36 Розповів же і приказку їм: “Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.
37 І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, — і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.
38 Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.
39 І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: “Старе ліпше!”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)