Ісус боронить Своїх учнів, що рвали колосся в суботу
1 Того часу Ісус переходив ланами в суботу. А учні Його зголодніли були, і стали зривати колосся та їсти.
2 Побачили ж це фарисеї, та й кажуть Йому: “Он учні Твої роблять те, чого не годиться робити в суботу”…
3 А Він відповів їм: “Чи ж ви не читали, що зробив був Давид, коли сам зголоднів і ті, хто був із ним?
4 Як він увійшов до Божого дому, і спожив хліби показні, яких їсти не можна було ні йому, ані тим, хто був із ним, а тільки самим священикам?
5 Або ви не читали в Законі що в суботу священики порушують суботу у храмі, — і невинні вони?
6 А Я вам кажу, що тут Більший, як храм!
7 Коли б знали ви, що то є: “Милости хочу, а не жертви”, то ви не судили б невинних…
8 Бо Син Людський Господь і суботі!”
Ісус уздоровляє в суботу сухорукого
9 І, вийшовши звідти, прибув Він до їхньої синагоги .
10 І ото, був там чоловік, що мав суху руку. І, щоб обвинити Ісуса, запитали Його: “Чи вздоровляти годиться в суботу?”
11 А Він їм сказав: “Чи знайдеться між вами людина, яка, одну мавши вівцю, не піде по неї, і не врятує її, як вона впаде в яму в суботу?
12 А скільки ж людина вартніша за тую овечку! Тому можна чинити добро й у суботу!”
13 І каже тоді чоловікові: “Простягни свою руку!” Той простяг, — і стала здорова вона, як і друга…
14 Фарисеї ж пішли, і зібрали нараду на Нього, — як би Його погубити?..
15 А Ісус, розізнавши, пішов Собі звідти.
Ісус уздоровляє недужих
І багато пішло вслід за Ним, — і Він їх уздоровив усіх.
16 А Він наказав їм суворо Його не виявляти,
17 щоб справдилось те, що сказав був Ісая пророк, промовляючи:
18 “Ото Мій Отрок, що Я вибрав Його, Мій Улюблений, що Його полюбила душа Моя! Вкладу Свого Духа в Нього, — і Він суд проголосить поганам.
19 Він не буде змагатися, ані кричати, і на вулицях чути не буде ніхто Його голосу.
20 Він очеретини надломленої не доломить, і ґнота догасаючого не погасить, поки не допровадить присуду до перемоги…
21 І погани надіятись будуть на Ймення Його!”
Ісус поборює виступи фарисеїв проти чуд Його
22 Тоді привели до Нього німого сліпця, що був біснуватий, — і Він уздоровив його, так що німий став говорити та бачити.
23 І дивувались усі люди й казали: “Чи ж не Син це Давидів?”
24 Фарисеї ж, почувши, сказали: “Він демонів не виганяє інакше, тільки як Вельзевулом , князем демонів”.
25 А Він знав думки їхні, і промовив до них: “Кожне царство, поділене супроти себе, запустіє. І кожне місто чи дім, поділені супроти себе, не втримаються.
26 І коли сатана сатану виганяє, то ділиться супроти себе; як же втримається царство його?
27 І коли Вельзевулом виганяю Я демонів, то ким виганяють сини ваші? Тому вони стануть вам суддями.
28 А коли ж Духом Божим вигоню Я демонів, то настало для вас Царство Боже.
29 Або як то хто може вдертися в дім дужого, та пограбувати добро його, якщо перше не зв’яже дужого? І аж тоді він господу його пограбує.
Зневага Духа Святого не проститься
30 Хто не зо Мною, той супроти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає.
31 Тому то кажу вам: усякий гріх, навіть богозневага , проститься людям, але богозневага на Духа не проститься!
32 І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те ; а коли скаже проти Духа Святого, — не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім!
Чим серце наповнене, те говорять уста
33 Або виростіть дерево добре, то й плід його добрий, або виростіть дерево зле, то й плід його злий. Пізнається бо дерево з плоду!
34 Роде зміїний! Як ви можете мовити добре, бувши злі? Бо чим серце наповнене, те говорять уста.
35 Добра людина з доброго скарбу добре виносить, а лукава людина зі скарбу лихого виносить лихе.
36 Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня!
37 Бо зі слів своїх будеш виправданий, і зі слів своїх будеш засуджений”.
Лукаві чуда не побачать
38 Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: “Учителю, — хочемо побачити ознаку від Тебе”.
39 А Ісус відповів їм: “Рід лукавий і перелюбний шукає ознаки, — та ознаки йому не дадуть, окрім ознаки пророка Йони.
40 Як Йона перебув у середині китовій три дні і три ночі, так перебуде три дні та три ночі й Син Людський у серці землі.
41 Ніневітяни стануть на суд із цим родом, — і осудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ото Більший, ніж Йона!
42 Цариця з півдня на суд стане з родом оцим, — і засудить його, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ото Більший, аніж Соломон!
Що станеться з лукавим родом
43 А коли дух нечистий виходить із людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, та не знаходить.
44 Тоді він говорить: “Вернуся до дому свого, звідки вийшов”. А як вернеться він, то хату знаходить порожню, заметену й прибрану.
45 Тоді він іде, та й приводить сімох духів інших, лютіших за себе, — і входять вони та й живуть тут. І буде останнє людині тій гірше за перше… Так буде й лукавому родові цьому!”
Хто рідня Ісусова
46 Коли Він іще промовляв до народу, аж ось мати й брати Його осторонь стали, бажаючи з Ним говорити.
47 І сказав хтось Йому: “Ото мати Твоя й Твої браття стоять онде осторонь, і говорити з Тобою бажають”.
48 А Він відповів тому, хто Йому говорив, і сказав: “Хто мати Моя? І хто браття Мої?”
49 І, показавши рукою Своєю на учнів Своїх, Він промовив: “Ото Моя мати та браття Мої!
50 Бо хто волю Мого Отця, що на небі, чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати!”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)