1 І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього.
2 І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:
Хто блаженний
3 “Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне.
4 Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені.
5 Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони.
6 Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть.
7 Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть.
8 Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога.
9 Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть .
10 Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне.
11 Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене.
12 Радійте та веселіться, — нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами.
Завдання апостолів
13 Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолити її? Не придасться вона вже нінащо, хіба щоб надвір була висипана та потоптана людьми.
14 Ви світло для світу. Не може сховатися місто, що стоїть на верховині гори.
15 І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, — і світить воно всім у домі.
16 Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.
Ісус і Старий Заповіт
17 Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але виконати .
18 Поправді ж кажу вам: доки небо й земля не минеться, — ані йота єдина, ані жаден значок із Закону не минеться, аж поки не збудеться все.
19 Хто ж порушить одну з найменших цих заповідей, та й людей так навчить, той буде найменшим у Царстві Небеснім; а хто виконає та й навчить, той стане великим у Царстві Небеснім.
20 Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!
Не гнівайтеся на свого ближнього
21 Ви чули, що було стародавнім наказане: “Не вбивай, а хто вб’є, підпадає він судові”.
22 А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: “рака ”, підпадає верховному судові, а хто скаже “дурний”, підпадає геєнні огненній.
23 Тому, коли принесеш ти до жертівника свого дара, та тут ізгадаєш, що брат твій щось має на тебе, —
24 залиши отут дара свого перед жертівником, і піди, примирись перше з братом своїм, — і тоді повертайся, і принось свого дара.
25 Зі своїм супротивником швидко мирися, доки з ним на дорозі ще ти, щоб тебе супротивник судді не віддав, а суддя щоб прислужникові тебе не передав, і щоб тебе до в’язниці не вкинули.
26 Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси ти й останнього шеляга !
Про пожадливість, перелюб та розвід
27 Ви чули, що сказано: “Не чини перелюбу”.
28 А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм.
29 Коли праве око твоє спокушає тебе, — його вибери, і кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
30 І як правиця твоя спокушає тебе, — відітни її й кинь від себе: бо краще тобі, щоб загинув один із твоїх членів, аніж до геєнни все тіло твоє було вкинене.
31 Також сказано: “Хто дружину свою відпускає, нехай дасть їй листа розводового”.
32 А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб.
Не кляніться
33 Ще ви чули, що було стародавнім наказане: “Не клянись неправдиво”, але “виконуй клятви свої перед Господом”.
34 А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий;
35 ні землею, бо підніжок для ніг Його це ; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого;
36 не клянись головою своєю, — бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною.
37 Ваше ж слово хай буде: “так так”, “ні ні”. А що більше над це, то те від лукавого.
Не противтеся злому
38 Ви чули, що сказано: “Око за око, і зуб за зуба”.
39 А Я вам кажу не противитись злому. І коли вдарить тебе хто у праву щоку твою, — підстав йому й другу.
40 А хто хоче тебе позивати й забрати сорочку твою, — віддай і плаща йому.
41 А хто силувати тебе буде відбути подорожнє на милю одну, — іди з ним навіть дві.
42 Хто просить у тебе — то дай, а хто хоче позичити в тебе — не відвертайсь від нього .
Любіть і ворогів своїх
43 Ви чули, що сказано: “Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога”.
44 А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує,
45 щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних.
46 Коли бо ви любите тих, хто вас любить, то яку нагороду ви маєте? Хіба не те саме й митники роблять?
47 І коли ви вітаєте тільки братів своїх, то що ж особливого робите? Чи й погани не чинять отак?
48 Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)