Уздоровлення слабого на проказу
1 А коли Він зійшов із гори, услід за Ним ішов натовп великий.
2 І ось підійшов прокажений, уклонився Йому та й сказав: “Коли, Господи, хочеш, — Ти можеш очистити мене!”
3 А Ісус простяг руку, і доторкнувся до нього, говорячи: “Хочу, — будь чистий!” І тієї хвилини очистився той від своєї прокази.
4 І говорить до нього Ісус: “Гляди, — не розповідай нікому. Але йди, покажися священикові, та дар принеси, якого Мойсей заповів, їм на свідоцтво ”.
Уздоровлення сотникового слуги
5 А коли Він до Капернауму ввійшов, то до Нього наблизився сотник, та й благати зачав Його,
6 кажучи: “Господи, мій слуга лежить удома розслаблений, і тяжко страждає”.
7 Він говорить йому: “Я прийду й уздоровлю його”.
8 А сотник Йому відповів: “Недостойний я, Господи, щоб зайшов Ти під стріху мою… Та промов тільки слово, — і видужає мій слуга!
9 Бо й я — людина підвладна, і вояків під собою я маю; і одному кажу: піди — то йде він, а тому: прийди — і приходить, або рабові своєму: зроби те — і він зробить”.
10 Почувши таке, Ісус здивувався, і промовив до тих, хто йшов услід за Ним: “Поправді кажу вам: навіть серед Ізраїля Я не знайшов був такої великої віри!
11 Кажу ж вам, що багато хто прийдуть від сходу та заходу, і засядуть у Царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом.
12 Сини ж Царства — повкидані будуть до темряви зовнішньої — буде там плач і скрегіт зубів!”…
13 І сказав Ісус сотникові: “Іди, і як повірив ти, нехай так тобі й станеться!” І тієї ж години одужав слуга його.
Уздоровлення Петрової тещі й багатьох біснуватих
14 Як прийшов же Ісус до Петрового дому, то побачив тещу його, що лежала в гарячці.
15 І Він доторкнувся руки її, — і гарячка покинула ту… — І встала вона, та й Йому прислуговувала!
16 А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, — і Він словом Своїм вигнав духів, а недужих усіх уздоровив,
17 щоб справдилося, що сказав був Ісая пророк, промовляючи: “Він узяв наші немочі, і недуги поніс”.
Яких учнів бажає Собі Ісус
18 А як угледів Ісус навколо Себе багато народу, наказав переплинути на той бік.
19 І приступив один книжник та й до Нього сказав: “Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди ти пішов!”
20 Промовляє до нього Ісус: “Мають нори лисиці, а гнізда небесні пташки, — Син же Людський не має де й голови прихилити”…
21 А інший із учнів промовив до Нього: “Дозволь мені, Господи, перше піти та батька свого поховати”.
22 А Ісус йому каже: “Іди за Мною, і зостав мертвим ховати мерців своїх!”
Утихомирення бурі на морі
23 І коли Він до човна вступив, за Ним увійшли Його учні.
24 І ось буря велика зірвалась на морі, аж човен зачав заливатися хвилями. А Він спав…
25 І кинулись учні, і збудили Його та й благали: “Рятуй, Господи, — гинемо!”
26 А Він відповів їм: “Чого полохливі ви, маловірні?” Тоді встав, заказав бурі й морю, — і тиша велика настала…
27 А народ дивувався й казав: “Хто ж це такий, що вітри та море слухняні Йому?”
Уздоровлення двох біснуватих
28 І, як прибув Він на той бік, до землі Гадаринської , перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою.
29 І ось, вони стали кричати, говорячи: “Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?”
30 А оподаль від них пасся гурт великий свиней.
31 І просилися демони, кажучи: “Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней”.
32 А Він відповів їм: “Ідіть”. І вийшли вони, і пішли в гурт свиней. І ось кинувся з кручі до моря ввесь гурт, — і потопився в воді.
33 Пастухи ж повтікали; а коли прибули вони в місто, то про все розповіли, і про біснуватих.
34 І ось, усе місто вийшло назустріч Ісусові. Як Його ж угледіли, то стали благати, щоб пішов Собі з їхнього краю!..
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)