Благовістя
1 Ось на горах ноги благовісника, що звіщає про мир: Святкуй, Юдо, свята свої, виконуй присяги свої, бо більше не буде нікчемний ходити по тобі, — він витятий ввесь!
Зруйнування Ніневії
2 На тебе йде розпорошувач, — твердині свої стережи, виглядай на дорогу, зміцняй свої стегна, міцно скріпи свою потугу,
3 бо верне Господь велич Якова, як велич Ізраїля, що їхні спустошителі поруйнували, і понищили їхні виноградні галузки.
4 Щит хоробрих його зачервонений, вояки в кармазині; блищить сталь у день зброєння їхнього на колесницях, хвилюються ратища.
5 Колесниці шалено по вулицях мчать, по майданах гуркочуть, їхній вид — немов полум’я те смолоскипів, літають вони, як ті блискавки.
6 Він згадає шляхетних своїх, та спіткнуться вони у ході своїй; вони поспішають на мури її, і поставлена міцно будівля облоги.
7 Брами річок відчиняються, а палата руйнується.
8 І постановлено: буде оголена, відведеться в полон, а рабині її голоситимуть, мов ті голубки, що воркують на персах своїх.
9 І Ніневія — як саджавка водна, що води її відпливають. “Стійте, стійте!” Та немає нікого, хто б їх завернув!
10 Розграбовуйте срібло, розграбовуйте золото, — немає кінця наготовленому, багатству коштовних речей.
11 Знищення та зруйнування й спустошення буде … І серце розтопиться, і ноги дрижатимуть, і корчі по крижах усіх, а обличчя їх всіх на червоно розпаляться.
12 Де леговище левів, і для левчуків пасовище, що там ходив лев та левиця, та левеня, — і ніхто не лякав?
13 Лев грабував для своїх молодят і душив для левиць своїх він, і печери свої переповнював здобиччю, а лігва свої — награбованим.
14 Ось Я проти тебе, — говорить Господь Саваот, — і попалю серед диму твої колесниці, а твоїх левчуків поїсть меч, і повитинаю з землі грабування твої, і вже не почується голос твого посла.