Вороги намагаються спинити роботу
1 І сталося, коли почув Санваллат, і Товійя, і араб Ґешем та решта наших ворогів, що я збудував мура і що не позосталося в ньому вилому, — але до цього часу дверей у брамах я не повставляв, —
2 то послав Санваллат та Ґешем до мене, говорячи: “Приходь, і вмовимося разом у Кефірімі в долині Оно!” А вони замишляли зробити мені зло…
3 І послав я до них послів, говорячи: “Я роблю велику працю, і не можу прийти. Нащо буде перервана ця праця, як кину її та піду до вас?”
4 І посилали до мене так само чотири рази, а я відповідав їм так само.
5 І так само Санваллат п’ятий раз прислав до мене слугу свого, а в руці його був відкритий лист.
6 А в ньому написане: “Чується серед народів, і Ґашму говорить: Ти та юдеї замишляєте відділитися, тому‑то ти будуєш того мура, і хочеш бути їм за царя, за тими словами.
7 Та й пророків ти понаставляв, щоб викрикували про тебе в Єрусалимі, говорячи: Цар в Юді! А тепер цар почує оці речі. Отож, — приходь, і порадьмося разом!”
8 І послав я до нього, говорячи: “Не було таких речей, про які ти говориш, бо з серця свого ти їх повимишляв!”…
9 Бо всі вони лякали нас, говорячи: “Нехай ослабнуть їхні руки з цієї праці, — і не буде вона зроблена!” Та тепер, о Боже , зміцни мої руки!
10 І я ввійшов до дому Шемаї, сина Делаї, Мегетав’їлового сина, а він був задержаний. І він сказав: “Умовмося піти до Божого дому, до середини храму, і замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, — власне, вночі прийдуть забити тебе”…
11 Та я відказав: “Чи такий чоловік, як я, має втікати? І хто є такий , як я, що ввійде до храму й буде жити? Не ввійду!”
12 І пізнав я, що то не Бог послав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Товійя та Санваллат підкупили його…
13 Бо він був підкуплений, щоб я боявся, — і зробив так, і згрішив. Це було для них на злий поговір, щоб образити мене.
14 Запам’ятай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ноадії та решті пророків, що страхали мене!
15 І був закінчений мур двадцятого й п’ятого дня місяця елула, за п’ятдесят і два дні.
16 І сталося, як почули про це всі наші вороги, та побачили всі народи, що були навколо нас, то вони впали в очах своїх та й пізнали, що ця праця була зроблена від нашого Бога!
17 Тими днями також шляхетні юдеї писали багато своїх листів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.
18 Бо багато хто в Юдеї були заприсяженими приятелями йому, бо він був зять Шеханії, Арахового сина, а син його Єгоханан узяв дочку Мешуллама, Берехіїного сина.
19 І говорили передо мною добре про нього, а слова мої передавали йому. Товійя посилав листи, щоб настрахати мене.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)