Закон про Пасху
1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустині другого року по виході з єгипетського краю, першого місяця, говорячи:
2 “І нехай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.
3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір справите її означеного часу його, — за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її”.
4 І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.
5 І справили вони Пасху першого місяця , чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустині, — усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.
6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,
7 та й сказали ті люди до нього: “Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?”
8 І сказав до них Мойсей: “Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас”.
9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
10 “Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Кожен чоловік із вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.
11 Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, — з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.
12 Не позоставлять із неї до ранку, а костей не зламають у ній, — за повною постановою Пасхи справлять її.
13 А чоловік, який чистий, а в дорозі не є, і стримається споряджати Пасху, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої жертви він не приніс означеного часу її. Гріх свій понесе той чоловік!
14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, — за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас, — і для приходька, і для тубільця землі”.
Господь у хмарі — провідник Ізраϊлів
15 А того дня, коли поставлено скинію, хмара покрила скинію над ковчегом свідоцтва. А ввечері було над скинією, як подоба огню, аж до ранку.
16 Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі — подоба огню.
17 І коли підіймалася хмара з‑над скинії, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара ставала, там таборували Ізраїлеві сини.
18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини, і на Господній наказ таборували. Усі ті дні, коли хмара перебувала над скинією, вони таборували.
19 А коли хмара багато днів позоставалася над скинією, то Ізраїлеві сини виконували Господню сторожу, — і не рушали.
20 І бувало, що хмара була над скинією полічені дні, то вони на Господній наказ таборували, і на Господній наказ рушали.
21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалася хмара вранці, то рушали вони. Або день і ніч була , і підіймалася хмара, то рушали вони.
22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була над нею, над скинією, — Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона підіймалась, — рушали вони.
23 На Господній наказ таборували вони, і на Господній наказ рушали вони. Вони виконували Господню сторожу на Господній наказ через Мойсея.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)