1 Заміри серця належать людині, та від Господа — відповідь язика.
2 Всі дороги людини чисті в очах її, та зважує душі Господь.
3 Поклади свої чини на Господа, і будуть поставлені міцно думки твої.
4 Все Господь учинив ради цілей Своїх, — і безбожного на днину зла.
5 Огида для Господа всякий бундючний, — ручуся: не буде такий без вини!
6 Провина викуплюється через милість та правду, і страх Господній відводить від злого.
7 Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.
8 Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ’я.
9 Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.
10 Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.
11 Вага й шальки правдиві — від Господа, все каміння вагове в торбинці — то діло Його.
12 Чинити безбожне — огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13 Уподоба царям — губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14 Гнів царя — вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15 У світлі царського обличчя — життя, а його уподоба — мов хмара дощева весною.
16 Набування премудрости — як же це ліпше від золота, набування ж розуму — добірніше від срібла!
17 Путь справедливих — ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18 Перед загибеллю гордість буває , а перед упадком — бундючність.
19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20 Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа — буде блаженний.
21 Мудросердого кличуть “розумний”, а солодощ уст прибавляє науки.
22 Розум — джерело життя власникові його, а картання безумних — глупота.
23 Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24 Приємні слова — щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.
25 Буває , дорога людині здається простою, та кінець її — стежка до смерти.
26 Людина трудяща працює для себе, бо до того примушує рот її.
27 Нікчемна людина копає лихе, а на устах її — як палючий огонь.
28 Лукава людина сварки розсіває, а обмовник розділює друзів.
29 Насильник підмовлює друга свого, і провадить його по недобрій дорозі.
30 Хто прижмурює очі свої, той крутійства видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.
31 Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности.
32 Ліпший від силача, хто не скорий до гніву, хто ж панує над собою самим, ліпший від завойовника міста.
33 За пазуху жереб вкладається, та ввесь його вирок — від Господа.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)