1 Для дириґента хору. Єдутуна. Псалом Давидів.
2 Я сказав: “Пильнувати я буду дороги свої, щоб своїм язиком не грішити, накладу я вуздечку на уста свої, поки передо мною безбожний”.
3 Занімів я в мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.
4 Розпалилося серце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумування… Я став говорити своїм язиком:
5 “Повідоми мене, Господи, про кінець мій та про днів моїх міру, яка то вона, — нехай знаю, коли я помру!”
6 Ось відміряв долонею Ти мої дні, а мій вік — як ніщо проти Тебе, і тільки марнота сама — кожна людина жива! Села .
7 У темноті лиш ходить людина, клопочеться тільки про марне: громадить вона, — та не знає, хто звозити буде оте !
8 А тепер на що маю надіятись, Господи? Надія моя — на Тебе вона!
9 Від усіх моїх прогріхів визволи мене, не чини мене посміхом для нерозумного!
10 Занімів я та уст своїх не відкриваю, бо Ти те вчинив, —
11 забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки я кінчаюсь…
12 Ти караєш людину докорами за беззаконня, Ти знищив, як міль, привабність її, — кожна людина — направду марнота! Села .
13 Вислухай, Господи, молитву мою, і почуй благання моє, не будь мовчазний до моєї сльози, бо приходько я в Тебе, мандрівник, як батьки мої всі!
14 Відверни гнів від мене — і я підкріплюся, перше ніж відійду, — і не буде мене!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)