Поривання до свого молодого
1 “По ночах на ложі своїм я шукала того, кого покохала душа моя… Шукала його, — та його не знайшла…
2 Хай устану й нехай я пройдуся по місті, хай на вулицях та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моя! Шукала його, — та його не знайшла…
3 Спіткали мене сторожі, що по місті проходять… “Чи не бачили часом того, кого покохала душа моя?”
4 Небагато пройшла я від них, — та й знайшла я того, кого покохала душа моя: схопила його, — й не пустила його, аж поки його не ввела у дім неньки своєї, та в кімнату тієї, що в утробі носила мене!..
5 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, газелями чи польовими оленями, щоб ви не сполохали, щоб не збудили кохання, аж доки йому до вподоби!”…
6 “Хто вона, що виходить із пустині, немов стовпи диму, окурена миррою й ладаном, всілякими пахощами продавця?”
Соломон і його лицарі
7 “Ось ложе його, Соломонове, — шістдесят лицарів навколо нього, із лицарів славних Ізраїлевих!
8 Усі вони мають меча, усі вправні в бою, кожен має свого меча при своєму стегні проти страху нічного.
9 Ноші зробив собі цар Соломон із ливанських дерев:
10 стовпці їхні зробив він із срібла, а їхнє опертя — золоте, пурпурове сидіння, їхня середина вистелена коханням дочок єрусалимських!..
11 Підіть і побачте, о дочки сіонські, царя Соломона в вінку, що ним мати його увінчала його в день весілля його та в день радости серця його!”
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)