1 На закінчення між піснями — для восьмої. Псалом Давида.
2 Господи, не карай мене у Своєму гніві, не картай мене, коли Ти обурений.
3 Помилуй мене, Господи, бо я безсилий. Зціли мене, Господи, бо мої кості здригаються,
4 і душа моя дуже занепокоєна. А Ти, Господи, доки ще?
5 Повернися, Господи, визволи мою душу, спаси мене задля Свого милосердя.
6 Адже в смерті немає того, хто пам’ятає про Тебе! І в аді хто Тебе прославлятиме?
7 Я стомився від свого стогону; щоночі ставатиме мокрим ліжко моє, — своїми сльозами я обливатиму постіль свою.
8 Моє око здригнулося від гніву, я зістарівся через усіх своїх ворогів.
9 Відступіть від мене всі ті, які чините беззаконня, бо Господь прислухався до голосу мого ридання,
10 Господь почув моє благання, і Господь прийняв молитву мою.
11 Хай посоромляться і сильно занепокояться всі мої вороги, хай відвернуться і миттю нехай соромом покриються.
To the chief Musician on Neginoth upon Sheminith, A Psalm of David.
1 O LORD, rebuke me not in thine anger, neither chasten me in thy hot displeasure.
2 Have mercy upon me, O LORD; for I am weak: O LORD, heal me; for my bones are vexed.
3 My soul is also sore vexed: but thou, O LORD, how long?
4 Return, O LORD, deliver my soul: oh save me for thy mercies’ sake.
5 For in death there is no remembrance of thee: in the grave who shall give thee thanks?
6 I am weary with my groaning; all the night make I my bed to swim; I water my couch with my tears.
7 Mine eye is consumed because of grief; it waxeth old because of all mine enemies.
8 Depart from me, all ye workers of iniquity; for the LORD hath heard the voice of my weeping.
9 The LORD hath heard my supplication; the LORD will receive my prayer.
10 Let all mine enemies be ashamed and sore vexed: let them return and be ashamed suddenly.