1 На закінчення. Для Ідітуна. Псалом Асафа.
2 Голосно я закличу до Господа, голосом своїм — до Бога, і Він мене почує.
3 У день моєї журби я шукаю Бога, шукаю Його руками вночі, — і я не був обманутий. Моя душа відмовилася від потіх.
4 Як згадав Бога, — втішився; як виговорився, — мій дух підупав.
(Музична пауза).5 Мої очі не заплющуються до ранньої сторожі; я в журбі та в мовчанні.
6 Я роздумую про давні дні, я згадую одвічні роки — і вчуся.
7 Вночі я розмовляю зі своїм серцем, і мій дух допитується:
8 Чи Господь відкине навіки і більш не прихилиться?
9 Невже назавжди припинилося Його милосердя від роду до роду?
10 Невже Бог забуде помилувати і стримає Своє милосердя у Своєму гніві?
(Музична пауза)11 І я сказав: Тепер я почав, — це зміна правиці Всевишнього!
12 Я пригадаю Господні діла, бо пам’ятатиму Твої давні дивовижні чудеса,
13 навчуся з усіх Твоїх справ і буду роздумувати над Твоїм промислом.
14 Боже, Твоя дорога свята. Хто ще такий великий бог, як наш Бог?
15 Ти — Бог, що твориш чудеса, Ти виявив Свою силу в народах.
16 Ти визволив Свій народ Своєю рукою — синів Якова і Йосифа.
(Музична пауза).17 Боже, Тебе бачили води, Тебе бачили води — і збурились. І безодні захиталися — могутній шум хвиль.
18 Хмари подали голос, їх пронизували Твої стріли.
19 На небозводі — гуркіт Твого грому, Твої блискавки спалахували у Всесвіті, земля здригалась і тремтіла.
20 Твоя дорога — в морі, Твої стежки — серед великих вод, Твої сліди — незбагненні.
21 Наче отару овець, Ти вів народ Свій рукою Мойсея та Аарона.
To the chief Musician on Neginoth, A Psalm or Song of Asaph.
1 In Judah is God known: his name is great in Israel.
2 In Salem also is his tabernacle, and his dwelling place in Zion.
3 There brake he the arrows of the bow, the shield, and the sword, and the battle. Selah.
4 Thou art more glorious and excellent than the mountains of prey.
5 The stouthearted are spoiled, they have slept their sleep: and none of the men of might have found their hands.
6 At thy rebuke, O God of Jacob, both the chariot and horse are cast into a dead sleep.
7 Thou, even thou, art to be feared: and who may stand in thy sight when once thou art angry?
8 Thou didst cause judgment to be heard from heaven; the earth feared, and was still,
9 When God arose to judgment, to save all the meek of the earth. Selah.
10 Surely the wrath of man shall praise thee: the remainder of wrath shalt thou restrain.
11 Vow, and pay unto the LORD your God: let all that be round about him bring presents unto him that ought to be feared.
12 He shall cut off the spirit of princes: he is terrible to the kings of the earth.