1 І цар Дарій справив велику вечерю всім, хто під ним, і всьому його родові, і всім воєводам Мідії і Персії, 2 і всім сатрапам, вождям і управителям, що під ним, від Індії аж до Ефіопії на сто двадцять п’ять сатрапів. 3 Їли і пили і, наситившись, відійшли. А цар Дарій пішов до спальні й ліг, і був у безсонні.
4 Тоді три молодці-охоронці, які стерегли тіло царя, сказали один до одного: 5 Скажімо кожний з нас одне слово, яке переможе. І той, чиє слово видасться мудрішім за інших, цар Дарій дасть йому великі дари і великі перемоги, 6 одягнеться в порфіру і питиме із золота, і в золоті сидітиме, і матиме позолочену колісницю та вісоновий кидар і гриву на шиї, 7 і другим сяде після Дарія задля своєї мудрості та назветься кровним Дарія.
8 І тоді кожний, написавши своє слово, запечатали і поклали під подушку царя Дарія, кажучи: 9 Коли цар устане, дадуть йому лист, і чиє слово визнає за наймудріше, цар і три вельможі Персії, то йому дасться перемогу, як і написано. 10 Один написав: Перемагає вино. 11 Інший написав: Перемагає цар. 12 Третій написав: Перемагають жінки, а понад усе перемагає правда.
13 І коли цар встав, узявши писання, дали йому, і він прочитав. 14 І, пославши, він покликав усіх вельмож Мідії і Персії, сатрапів, вождів і управителів, і володарів, і сів у залі засідань, і прочитано лист перед ними. 15 І він сказав: Покличте молодців, і вони роз’яснять їхні слова. І покликано їх, і ввійшли. 16 І сказав їм: Сповістіть нам про листи.
17 І почав перший, який сказав про силу вина, і так сказав: 18 Мужі, скільки перемагає вино? Усіх людей, що його п’ють, зводить з розуму. 19 І в царя, і в сироти чинить один розум, і в раба, і у вільного, у бідного і в багатого. 20 Весь розум повертає до веселості й радості, і він не пам’ятає жодного смутку і жодного боргу. 21 І всі серця робить багатими, забуває про царя, сатрапа і всіх за талант доводить до говоріння. 22 І не пам’ятає, коли п’ють, щоб любити друзів і братів, і по не довгому часі витягають мечі. 23 Коли ж відходять від вина, не пам’ятають, що зробили. 24 О, мужі! Хіба не перемагає вино, бо так змушує чинити? І так сказавши, замовк.
1 И сделал царь Дарий большой пир своим подданным и домашним своим и всем вельможам Мидии и Персии, 2 и всем сатрапам и военачальникам, и начальникам подвластных ему стран от Индии и до Ефиопии в ста двадцати семи сатрапиях. 3 И ели и пили и, насытившись, разошлись; царь же Дарий отправился в спальню свою и спал, и потом пробудился.
4 Между тем трое юношей телохранителей, охранявших тело царя, сказали друг другу: 5 пусть каждый из нас скажет одно слово о том, что всего сильнее? И чье слово окажется разумнее другого, даст тому царь Дарий великие дары и великую награду. 6 И будет тот одеваться багряницею и пить из золотых сосудов, и спать на золоте, и ездить на колеснице с конями в золотых уздах, носить на голове повязку из виссона и ожерелье на шее, 7 и сядет он вторым по Дарии за мудрость свою, и будет называться родственником Дария. 8 И тотчас, написав каждый свое слово, запечатали и положили под изголовье царя Дария и сказали: 9 когда царь встанет, подадут ему это писание, и за кем признает царь и трое вельмож Персидских, что слово его мудрее, тому дастся преимущество, как написано. 10 Один написал: сильнее всего вино. 11 Другой написал: сильнее царь. 12 Третий написал: сильнее женщины, а над всем одерживает победу истина. 13 И вот, когда царь встал, подали ему это писание, и он прочитал. 14 И, послав, призвал всех вельмож Персии и Мидии, и сатрапов и военачальников, и начальников областей и советников, 15 и сел в совещательной палате, и прочитано было пред ними писание. 16 И сказал: призовите этих юношей, пусть они объяснят слова свои. И были призваны и вошли. 17 И сказал им: объясните нам написанное.
И начал первый, сказавший о силе вина, и говорил так: 18 О, мужи! Как сильно вино! Оно приводит в омрачение ум всех людей, пьющих его; 19 оно делает ум царя и сироты, раба и свободного, бедного и богатого, одним умом; 20 и всякий ум превращает в веселие и радость, так что человек не помнит никакой печали и никакого долга, 21 и все сердца делает оно богатыми, так что никто не думает ни о царе, ни о сатрапе, и всякого заставляет оно говорить о своих талантах. 22 И когда опьянеют, не помнят о приязни к друзьям и братьям и скоро обнажают мечи, 23 а когда истрезвятся от вина, не помнят, что делали. 24 О, мужи! Не сильнее ли всего вино, когда заставляет так поступать? И, сказав это, замолчал.