Вступ
1 На другий рік царювання Артаксеркса Великого, у перший день нісана, сон побачив Мардохей, син Яіра, син Семея, син Кісея, з племені Веніаміна, 1b чоловік-юдей, який жив у місті Сузи, визначний чоловік, який служив у царському дворі. 1c А був він з полонених, яких з Єрусалима, з юдейським царем Єхонією, захопив у полон Навуходоносор, цар Вавилону. 1d Сон його такий: ось голоси і гук, громи і тремтіння, замішання на землі. 1e І ось прийшли два великі дракони, обидва готові до боротьби, чий голос був гучним. 1f Від їхнього голосу кожний народ готувався до бою, щоб воювати проти праведного народу. 1g І ось день темряви і чорноти, біль і пригнічення, озлоблення і велике замішання на землі. 1h І весь праведний народ був стривожений, боячись для себе зла, і вони, бувши готовими до загибелі, заголосили до Бога. 1i А від їхнього крику утворилася, наче з малого джерела, велика ріка — багато води. 1k Світло та сонце зійшло, і пригноблені піднеслися, і поглинули славних. 1l І, піднявшись, Мардохей, той, хто побачив цей сон і те, що Бог забажав зробити, поклав його до серця і всяким чином намагався його зрозуміти впродовж ночі. 1m Мардохей жив спокійно у дворі з Ґаватом і Тарром, двома євнухами царя, які охороняли двір. 1n Він почув їхні думки, збагнув їхні задуми і довідався, що вони готуються накласти руки на царя Артаксеркса, тож він заявив на них цареві. 1o Цар випитав обох євнухів, і коли вони зізналися, то були усунені. 1p А цар записав про ці події на згадку, і Мардохей записав про цю справу. 1q І цар наказав Мардохеєві служити у дворі, і дав йому за це дари. 1r Аман же, син Амадата, вуґейця, видався славним перед царем, та він намагався вчинити зло Мардохеєві та його народові через двох євнухів царя.
1
1s І сталося після цих подій у дні Артаксеркса, це Артаксеркс, який володів від Індії сто двадцятьма сімома країнами, 2 в ці дні, коли був посаджений на престолі цар Артаксеркс у місті Сузи, 3 в третьому році свого царювання справив прийняття друзям, іншим народам і славним з персів та мідійців, і володарям над сатрапами. 4 Тоді ж, після того, як він їм показав багатство свого царства і славу радості свого багатства впродовж ста вісімдесяти днів, 5 коли сповнилися дні шлюбу, цар зробив прийняття народам, що знайшлися в місті, упродовж шести днів у дворі царського дому, 6 прикрашеному вісоном і льняними гобеленами на вісонових і багряних шнурках, на золотих і срібних кубах на мармурових і кам’яних стовпах. Були золоті та срібні лежаки на кам’яній долівці зі смарагдового і пінійського каменя, мармурового каменя і прозорі покривала, різнорідно прикрашені квітами, довкруги були розкладені рози. 7 Були золоті, срібні та гранатові чаші, мала чаша вартістю тридцять тисяч талантів, багато солодкого вина, яке пив сам цар. 8 Але це прийняття не було проведено за законом, саме так захотів цар і заповів економам виконати бажання його та людей. 9 Цариця Астіна зробила прийняття жінкам у царських приміщеннях, де перебував цар Артаксеркс. 10 А на сьомий день, ставши веселим, цар сказав Аманові, Вазанові, Таррі, Воразові, Затолтові, Аватазові й Тараві, сімом євнухам, прислужникам царя Артаксеркса, 11 привести до нього царицю, щоб її поставити царицею, покласти їй вінець і показати її всім володарям, і її красу — народам, бо була вродливою. 12 Та не послухалася його цариця Астіна, щоб прийти з євнухами. Цар же, засмутившись і розлютившись, 13 сказав своїм друзям: Так мовила Астіна, отже вчиніть над цим закон і суд! 14 І прийшли до нього Аркесей, Сарсатей і Малисеар, володарі персів і мідійців, що були близькими до царя, які першими сиділи із царем, 15 і сповістили йому за законами, що слід зробити із царицею Астіною, бо вона не виконала те, що було наказане царем через євнухів. 16 І промовив Мухей до царя і володарів: Не одного царя прогнівила цариця Астіна, а також усіх володарів і вождів царя, 17 бо і їм сказано слова цариці, а також те , як вона відповіла цареві. Тож так, як вона відмовила цареві Артаксерксові, 18 так сьогодні й інші жінки тиранів, володарів персів і мідійців, почувши те, що нею було сказане цареві, відважаться подібно не вшанувати своїх чоловіків. 19 Отже, якщо цар вважає, нехай буде виданий царський наказ, і нехай напишеться за законами мідійців і персів, і хай не буде іншого потрібно, і нехай цариця більше не ввійде до нього, і нехай цар дасть її царство жінці, кращій за неї. 20 І хай слухаються царського закону, який тільки зробить у своєму царстві, і так хай усі жінки віддадуть пошану своїм чоловікам, від багатого аж до бідного. 21 І слово сподобалося цареві та володарям, і цар учинив так, як сказав Мухей. 22 І він послав по всьому царстві, по країнах за їхнім словом, щоб у них був страх у їхніх домах.
1 Большой пир Артаксеркса в Сузах; 9 царица Астинь отказалась исполнить приказ царя и прийти на пир; 13 царь издал всеобщий указ, «чтобы всякий муж был господином в доме своем».
1-17 [Во второй год царствования Артаксеркса великого, в первый день месяца Нисана, сон видел Мардохей, сын Иаиров, Семеев, Кисеев, из колена Вениаминова, Иудеянин, живший в городе Сузах, человек великий, служивший при царском дворце. Он был из пленников, которых Навуходоносор, царь Вавилонский, взял в плен из Иерусалима с Иехониею, царем Иудейским.
Сон же его такой: вот ужасный шум, гром и землетрясение и смятение на земле; и вот, вышли два больших змея, готовые драться друг с другом; и велик был вой их, и по вою их все народы приготовились к войне, чтобы поразить народ праведных; и вот — день тьмы и мрака, скорбь и стеснение, страдание и смятение великое на земле; и смутился весь народ праведных, опасаясь бед себе, и приготовились они погибнуть и стали взывать к Господу; от вопля их произошла, как бы от малого источника, великая река с множеством воды; и воссиял свет и солнце, и вознеслись смиренные и истребили тщеславных.
— Мардохей, пробудившись после этого сновидения, изображавшего , что́ Бог хотел совершить, содержал этот сон в сердце и желал уразуметь его во всех частях его, до ночи.
И пребывал Мардохей во дворце вместе с Гавафою и Фаррою, двумя царскими евнухами, оберегавшими дворец, и услышал разговоры их и разведал замыслы их и узнал, что они готовятся наложить руки на царя Артаксеркса, и донес о них царю; а царь пытал этих двух евнухов, и, когда они сознались, были казнены. Царь записал это событие на память, и Мардохей записал об этом событии. И приказал царь Мардохею служить во дворце и дал ему подарки за это. При царе же был тогда знатен Аман, сын Амадафов, Вугеянин, и старался он причинить зло Мардохею и народу его за двух евнухов царских.]
18 И было [после сего] во дни Артаксеркса, — этот Артаксеркс царствовал над ста двадцатью семью областями от Индии и до Ефиопии, — 19 в то время, как царь Артаксеркс сел на царский престол свой, что в Сузах, городе престольном, 20 в третий год своего царствования он сделал пир для всех князей своих и для служащих при нем, для главных начальников войска Персидского и Мидийского и для правителей областей своих, 21 показывая великое богатство царства своего и отличный блеск величия своего в течение многих дней, ста восьмидесяти дней. 22 По окончании сих дней, сделал царь для народа своего, находившегося в престольном городе Сузах, от большого до малого, пир семидневный на садовом дворе дома царского. 23 Белые, бумажные, и яхонтового цвета шерстяные ткани, прикрепленные виссонными и пурпуровыми шнурами, висели на серебряных кольцах и мраморных столбах. 24 Золотые и серебряные ложа были на помосте, устланном камнями зеленого цвета и мрамором, и перламутром, и камнями черного цвета. 25 Напитки подаваемы были в золотых сосудах и сосудах разнообразных, ценою в тридцать тысяч талантов; и вина царского было множество, по богатству царя. Питье шло чинно, никто не принуждал, потому что царь дал такое приказание всем управляющим в доме его, чтобы делали по воле каждого. 26 И царица Астинь сделала также пир для женщин в царском доме царя Артаксеркса.
27 В седьмой день, когда развеселилось сердце царя от вина, он сказал Мегуману, Бизфе, Харбоне, Бигфе и Авагфе, Зефару и Каркасу — семи евнухам, служившим пред лицем царя Артаксеркса, 28 чтобы они привели царицу Астинь пред лице царя в венце царском для того, чтобы показать народам и князьям красоту ее; потому что она была очень красива. 29 Но царица Астинь не захотела придти по приказанию царя, объявленному чрез евнухов.
30 И разгневался царь сильно, и ярость его загорелась в нем. И сказал царь мудрецам, знающим прежние времена — ибо дела царя делались пред всеми знающими закон и права́, — 31 приближенными же к нему тогда были : Каршена, Шефар, Адмафа, Фарсис, Мерес, Марсена, Мемухан — семь князей Персидских и Мидийских, которые могли видеть лице царя и сидели первыми в царстве: 32 как поступить по закону с царицею Астинь за то, что она не сделала по слову царя Артаксеркса, объявленному чрез евнухов? 33 И сказал Мемухан пред лицем царя и князей: не пред царем одним виновна царица Астинь, а пред всеми князьями и пред всеми народами, которые по всем областям царя Артаксеркса; 34 потому что поступок царицы дойдет до всех жен, и они будут пренебрегать мужьями своими и говорить: царь Артаксеркс велел привести царицу Астинь пред лице свое, а она не пошла. 35 Теперь княгини Персидские и Мидийские, которые услышат о поступке царицы, будут то же говорить всем князьям царя; и пренебрежения и огорчения будет довольно. 36 Если благоугодно царю, пусть выйдет от него царское постановление и впишется в законы Персидские и Мидийские и не отменяется, о том, что Астинь не будет входить пред лице царя Артаксеркса, а царское достоинство ее царь передаст другой, которая лучше ее. 37 Когда услышат о сем постановлении царя, которое разойдется по всему царству его, как оно ни велико, тогда все жены будут почитать мужей своих, от большого до малого. 38 И угодно было слово сие в глазах царя и князей; и сделал царь по слову Мемухана. 39 И послал во все области царя письма, писанные в каждую область письменами ее и к каждому народу на языке его, чтобы всякий муж был господином в доме своем, и чтобы это было объявлено каждому на природном языке его.