Багато будинків зруйновано, молочна ферма зруйнована, багато корів вбито. Електрики немає з лютого.
Просимо молитися 
Преображення Господнє
1 Ісус промовив до них: Запевняю вас: деякі з тих, які стоять отут, не зазнають смерті, доки не побачать Боже Царство, що прийшло в могутності.
2 А через шість днів Ісус бере Петра, Якова та Івана і виводить тільки їх самих на високу гору. І Він преобразився перед ними.
3 Одяг Його став блискучим і таким білосніжним, що жодний білильник на землі не зміг би так вибілити.
4 І з’явився їм Ілля з Мойсеєм, які розмовляли з Ісусом.
5 І озвався Петро, і сказав Ісусові: Учителю, добре нам тут бути. Зробімо три намети: один Тобі, один Мойсеєві та один Іллі!
6 Однак він не знав, що говорив, — так вони були налякані.
7 І з’явилася хмара, яка оповила їх, і пролунав голос із хмари: Це Син Мій Улюблений, Його слухайте!
8 І враз, озирнувшись навколо, не побачили біля себе вже нікого, крім одного Ісуса.
9 А коли вони сходили з гори, Він наказав їм, щоб нікому не розповідали про те, що бачили, доки Син Людський не воскресне з мертвих.
10 І вони зберегли те слово для себе, допитуючись: Що то значить — з мертвих воскреснути?
11 І запитували Його, мовлячи: Чому книжники кажуть, що спершу потрібно прийти Іллі?
12 Він же пояснив їм: Ілля прийде раніше і приготує все. Тож написано про Сина Людського, що Він має багато постраждати і бути зневаженим.
13 Та кажу вам, що Ілля прийшов, але зробили з ним те, що хотіли, як написано про нього.
Вигнання німого духа. Сила молитви й посту
14 Повернувшись до учнів, вони побачили безліч людей довкола них та книжників, які сперечалися з ними.
15 Як тільки ці люди побачили Його, зніяковіли і, підбігши, привітали Його.
16 А Він запитав їх: Про що сперечаєтеся між собою?
17 І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа.
18 Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!
19 А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!
20 І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем . Упавши на землю, той качався, пускаючи піну.
21 Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства.
22 Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!
23 А Ісус сказав йому: Щодо «якщо можеш», то все можливе віруючому!
24 Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству!
25 Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!
26 Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер.
27 А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав.
28 Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати?
29 А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].
Ісус нагадує про Свою смерть і воскресіння
30 Вийшовши звідти, вони пішли через Галилею. Та Ісус не бажав, щоби хтось довідався.
31 Він навчав Своїх учнів і говорив їм, що Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, і, будучи вбитий, Він через три дні воскресне.
32 Вони не розуміли цих слів, але боялися Його запитати.
Найбільший у Царстві Небесному
33 Прибули вони в Капернаум. А коли Він був у домі, то запитав їх: Що це дорогою ви обговорювали?
34 Вони ж мовчали, бо сперечалися один з одним дорогою, хто з них більший.
35 Сівши, Він покликав дванадцятьох і каже їм: Якщо хто хоче бути першим, нехай буде між усіма найменший і всім слугою.
36 І, взявши дитину, Він поставив її посеред них, обійняв і сказав їм:
37 Якщо хто ось таку одну дитину прийме в Моє Ім’я, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той не Мене приймає, але Того, Хто Мене послав.
Хто не проти нас, той за нас
38 Іван Йому відповів: Учителю, ми бачили одного, [який не ходить з нами], котрий Твоїм Ім’ям виганяв бісів; і ми заборонили йому, бо він не ходить з нами.
39 А Ісус сказав: Не забороняйте йому. Бо немає такого, хто зробив би чудо в Моє Ім’я і зміг би відразу Мене лихословити;
40 бо хто не проти нас, той за нас.
41 І коли хто напоїть вас чашкою води в [Моє] Ім’я, — адже ви Христові, — то правду кажу вам, що не втратить він своєї нагороди.
Спокуси треба побороти
42 А коли хто спокусить одного із цих малих, які вірять у Мене, то краще йому було би прив’язати жорновий камінь на свою шию і кинутися в море.
43 І якщо тебе спокушає твоя рука, відрубай її; краще тобі калікою ввійти до життя, ніж, маючи обидві руки, потрапити до геєни , у невгасимий вогонь,
44 [де черв’як не гине, і вогонь не гасне].
45 І якщо твоя нога спокушає тебе, відрубай її; краще тобі ввійти до життя кульгавим, аніж з обома ногами бути вкиненим до геєни,
46 [у вогонь невгасимий, де черв’як не гине, і вогонь не гасне].
47 І якщо твоє око спокушає тебе, вибери його; краще тобі з одним оком увійти до Божого Царства, ніж, маючи двоє очей, бути вкиненим у геєну,
48 де їхній черв’як не гине, і вогонь не гасне.
49 Бо кожний вогнем буде посолений, [і всяка жертва посолиться сіллю].
50 Сіль — добра річ; якщо ж сіль стане несолоною, то чим посолите її? Майте сіль у собі та зберігайте мир між собою.
1 И сказал им: истинно говорю вам: есть некоторые из стоящих здесь, которые не вкусят смерти, как уже увидят Царствие Божие, пришедшее в силе. 2 И, по прошествии дней шести, взял Иисус Петра, Иакова и Иоанна, и возвел на гору высокую особо их одних, и преобразился перед ними. 3 Одежды Его сделались блистающими, весьма белыми, как снег, как на земле белильщик не может выбелить. 4 И явился им Илия с Моисеем; и беседовали с Иисусом. 5 При сем Петр сказал Иисусу: Равви́! хорошо нам здесь быть; сделаем три кущи: Тебе одну, Моисею одну, и одну Илии. 6 Ибо не знал, что сказать; потому что они были в страхе. 7 И явилось облако, осеняющее их, и из облака исшел глас, глаголющий: Сей есть Сын Мой возлюбленный; Его слушайте. 8 И, внезапно посмотрев вокруг, никого более с собою не видели, кроме одного Иисуса. 9 Когда же сходили они с горы, Он не велел никому рассказывать о том, что видели, доколе Сын Человеческий не воскреснет из мертвых. 10 И они удержали это слово, спрашивая друг друга, что значит: воскреснуть из мертвых. 11 И спросили Его: как же книжники говорят, что Илии надлежит придти прежде? 12 Он сказал им в ответ: правда, Илия должен придти прежде и устроить всё; и Сыну Человеческому, как написано о Нем, надлежит много пострадать и быть уничижену. 13 Но говорю вам, что и Илия пришел, и поступили с ним, как хотели, как написано о нем.
14 Придя к ученикам, увидел много народа около них и книжников, спорящих с ними. 15 Тотчас, увидев Его, весь народ изумился, и, подбегая, приветствовали Его. 16 Он спросил книжников: о чем спорите с ними? 17 Один из народа сказал в ответ: Учитель! я привел к Тебе сына моего, одержимого духом немым: 18 где ни схватывает его, повергает его на землю, и он испускает пену, и скрежещет зубами своими, и цепенеет. Говорил я ученикам Твоим, чтобы изгнали его, и они не могли. 19 Отвечая ему, Иисус сказал: о, род неверный! доколе буду с вами? доколе буду терпеть вас? Приведите его ко Мне. 20 И привели его к Нему. Как скоро бесноватый увидел Его, дух сотряс его; он упал на землю и валялся, испуская пену. 21 И спросил Иисус отца его: как давно это сделалось с ним? Он сказал: с детства; 22 и многократно дух бросал его и в огонь и в воду, чтобы погубить его; но, если что можешь, сжалься над нами и помоги нам. 23 Иисус сказал ему: если сколько-нибудь можешь веровать, всё возможно верующему. 24 И тотчас отец отрока воскликнул со слезами: верую, Господи! помоги моему неверию. 25 Иисус, видя, что сбегается народ, запретил духу нечистому, сказав ему: дух немой и глухой! Я повелеваю тебе, выйди из него и впредь не входи в него. 26 И, вскрикнув и сильно сотрясши его, вышел; и он сделался, как мертвый, так что многие говорили, что он умер. 27 Но Иисус, взяв его за руку, поднял его; и он встал. 28 И как вошел Иисус в дом, ученики Его спрашивали Его наедине: почему мы не могли изгнать его? 29 И сказал им: сей род не может выйти иначе, как от молитвы и поста.
30 Выйдя оттуда, проходили через Галилею; и Он не хотел, чтобы кто узнал. 31 Ибо учил Своих учеников и говорил им, что Сын Человеческий предан будет в руки человеческие и убьют Его, и, по убиении, в третий день воскреснет. 32 Но они не разумели сих слов, а спросить Его боялись.
33 Пришел в Капернаум; и когда был в доме, спросил их: о чем дорогою вы рассуждали между собою? 34 Они молчали; потому что дорогою рассуждали между собою, кто больше. 35 И, сев, призвал двенадцать и сказал им: кто хочет быть первым, будь из всех последним и всем слугою. 36 И, взяв дитя, поставил его посреди них и, обняв его, сказал им: 37 кто примет одно из таких детей во имя Мое, тот принимает Меня; а кто Меня примет, тот не Меня принимает, но Пославшего Меня. 38 При сем Иоанн сказал: Учитель! мы видели человека, который именем Твоим изгоняет бесов, а не ходит за нами; и запретили ему, потому что не ходит за нами. 39 Иисус сказал: не запрещайте ему, ибо никто, сотворивший чудо именем Моим, не может вскоре злословить Меня. 40 Ибо кто не против вас, тот за вас. 41 И кто напоит вас чашею воды во имя Мое, потому что вы Христовы, истинно говорю вам, не потеряет награды своей. 42 А кто соблазнит одного из малых сих, верующих в Меня, тому лучше было бы, если бы повесили ему жерновный камень на шею и бросили его в море. 43 И если соблазняет тебя рука твоя, отсеки ее: лучше тебе увечному войти в жизнь, нежели с двумя руками идти в геенну, в огонь неугасимый, 44 где червь их не умирает и огонь не угасает. 45 И если нога твоя соблазняет тебя, отсеки ее: лучше тебе войти в жизнь хромому, нежели с двумя ногами быть ввержену в геенну, в огонь неугасимый, 46 где червь их не умирает и огонь не угасает. 47 И если глаз твой соблазняет тебя, вырви его: лучше тебе с одним глазом войти в Царствие Божие, нежели с двумя глазами быть ввержену в геенну огненную, 48 где червь их не умирает и огонь не угасает. 49 Ибо всякий огнем осолится, и всякая жертва солью осолится. 50 Соль — добрая вещь ; но ежели соль не солона будет, чем вы ее поправите? Имейте в себе соль, и мир имейте между собою.