1 На закінчення. Повчання Давида,
2 коли ідумеєць Доїк прийшов і приніс вістку Саулові, коли сказав йому: Давид увійшов у дім Авімелеха.
3 Сильний, чому ти цілий день вихваляєшся злобою і беззаконням?
4 Твій язик задумав беззаконня. Ти, наче гостра бритва, вчинив оману.
5 Ти полюбив зло більше, ніж добро, і замість того, щоби говорити правду, ти полюбив несправедливість.
(Музична пауза).6 Ти полюбив усі згубні слова, улесливий язик.
7 Через це Бог знищить тебе назавжди. Він вирве тебе і позбавить тебе житла та коріння твого в землі живих.
(Музична пауза).8 А праведні побачать і злякаються; вони насміхатимуться з нього й говоритимуть:
9 Ось чоловік, який не обрав Бога як свого помічника, але понадіявся на своє велике багатство й утвердився у своєму безглузді.
10 Я ж, наче плідне оливкове дерево в домі Бога. Я поклав надію на Боже милосердя навіки й навіки-віків.
11 Я буду славити Тебе повік, тому що Ти так учинив; на Твоє Ім’я буду покладатися, бо це добре перед Твоїми святими.
1 Начальнику хора. Учение Давида, 2 после того, как приходил Доик Идумеянин и донес Саулу и сказал ему, что Давид пришел в дом Ахимелеха.
3 Что хвалишься злодейством, сильный? милость Божия всегда со мною ; 4 гибель вымышляет язык твой; как изощренная бритва, он у тебя , коварный! 5 ты любишь больше зло, нежели добро, больше ложь, нежели говорить правду; 6 ты любишь всякие гибельные речи, язык коварный: 7 за то Бог сокрушит тебя вконец, изринет тебя и исторгнет тебя из жилища [твоего] и корень твой из земли живых. 8 Увидят праведники и убоятся, посмеются над ним [и скажут]: 9 «вот человек, который не в Боге полагал крепость свою, а надеялся на множество богатства своего, укреплялся в злодействе своем». 10 А я, как зеленеющая маслина, в доме Божием, и уповаю на милость Божию во веки веков, 11 вечно буду славить Тебя за то, что Ты соделал, и уповать на имя Твое, ибо оно благо пред святыми Твоими.