1 Цар Соломон любив жінок. І було в нього сімсот жінок і триста наложниць. І він узяв жінок-чужинок і дочку фараона, моавійок, амманійок, сирійок і ідумейок, хетеянок і аморейок, — 2 з народів, з яких Господь заборонив ізраїльським синам брати : Не ввійдете до них, і вони не ввійдуть до вас, щоб вони не відвернули ваших сердець за їхніми ідолами! До них прилучився Соломон, щоб їх любити. 4 І сталося, що в час старості Соломона, жінки-чужинки відвернули його серце слідом за їхніми богами, і його серце не було досконалим з Господом, його Богом, як серце Давида, його батька. 5 Тоді Соломон збудував високі місця Хамосові, ідолові Моава, і їхньому цареві, ідолові синів Аммона, 6 і Астарті, огиді сидонській; 7 і так він чинив для всіх своїх жінок-чужинок, звершуючи кадіння і приносячи жертви їхнім ідолам. 8 І Соломон учинив зло перед Господом, не пішов за Господом, як Давид, його батько.
9 І Господь розгнівався на Соломона, бо він відвернув своє серце від Господа, Бога Ізраїля, Який йому з’являвся двічі 10 і заповів йому стосовно цієї справи, щоб ніколи він не пішов за іншими богами, а зберігав і чинив те, що йому заповів Господь Бог. 11 І промовив Господь до Соломона: Через те, що це з тобою сталося, і що ти не виконував Моїх заповідей і Моїх настанов, які Я тобі заповів, Я неминуче вирву твоє царство з твоєї руки і дам його твоєму рабові! 12 Тільки Я цього не зроблю в час твого царювання — через Давида, твого батька. З руки твого сина заберу його! 13 Тільки не заберу ціле царство, — один скіпетр твоєму синові Я дам — через Давида, Мого раба, і через Єрусалим, місто, яке Я вибрав.
14 І підняв Господь на Соломона сатану — Адера, ідумейця, і Есрома, сина Еліядая, який в Раемматі, Адразара, царя Суви, його володаря. Тож зібралися до нього мужі, і він був проводирем змови, і для початку захопив Дамаск. І вони були сатаною для Ізраїля всі дні Соломона. А Адер, ідумеєць, — із царського потомства в Ідумеї. 15 І сталося, коли Давид вигублював Едома, коли йшов Йоав, командувач армії, ховати вбитих, то вони повбивали в Ідумеї всіх чоловічої статі, 16 бо Йоав і весь Ізраїль перебували там, в Ідумеї, шість місяців, доки не вигубили кожного чоловічої статі в Ідумеї. 17 Адер же втік, він сам і з ним — усі мужі-ідумейці зі слуг його батька, а Адер був тоді малою дитиною, і вони прибули до Єгипту. 18 І піднялися мужі з міста Мадіяма, прийшли до Фарану, взяли із собою мужів і прийшли до фараона, царя Єгипту, і Адер потрапив до фараона, і він дав йому житло і забезпечив його їжею. 19 Адер знайшов велику милість перед фараоном, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, старшу сестру Текеміни. 20 І сестра Текеміни народила йому, Адерові, Ґанивата, її сина, і Текеміна вигодувала його посеред синів фараона, — Ґаниват перебував серед синів фараона.
21 В Єгипті Адер почув, що Давид заснув зі своїми батьками, і що помер Йоав, командувач армії. І Адер промовив до фараона: Відпусти мене, я повернуся на свою землю! 22 А фараон запитав Адера: Чого тобі не вистачає в мене, що ось ти бажаєш повернутися на свою землю? Та Адер сказав йому: Відпусти таки мене! І Адер повернувся у свою землю. 25 Це зло, яке вчинив Адер: він сильно розсердився на Ізраїля і зацарював у землі Едома.
26 Єровоам, син Навата, ефратієць із Саріри, син жінки-вдови, був рабом Соломона. 27 А це обставини, за яких він підняв руку на царя Соломона. Той збудував замок, закрив пролом у мурі міста Давида, його батька, 28 а чоловік Єровоам був міцний силою, і Соломон побачив мужа, що він є чоловіком завзятим, і настановив його над данинами дому Йосифа. 29 І сталося в той час, що Єровоам вийшов з Єрусалима і в дорозі знайшов його Ахія, силонієць, пророк, і звернув його з дороги. Ахія був одягнений у новий плащ, і обидва були в долині. 30 І Ахія взяв свій новий плащ, який був на ньому, роздер його на дванадцять шматків 31 і сказав Єровоамові: Візьми собі десять роздертих частин, бо так говорить Господь, Бог Ізраїля: Ось Я розірву царство — вирву з руки Соломона і дам тобі десять скіпетрів! 32 А два скіпетри будуть у нього — через Мого раба Давида і через Єрусалим, місто, яке Я вибрав з усіх племен Ізраїля, 33 адже він Мене покинув і приносив жертви Астарті, огиді сидонській, Хамосові, ідолам Моава і їхньому цареві, огиді синів Аммона, і не ходив Моїми дорогами, щоби чинити правильне переді Мною, як Давид, його батько! 34 Я не заберу з його руки ціле царство (хоча Я неодмінно виступатиму проти нього всі дні його життя) через Давида, Мого раба, якого Я вибрав. 35 І заберу царство з руки його сина, і дам тобі десять скіпетрів, 36 а його синові дам два скіпетри, щоби було переді Мною всі дні місцем для Мого раба Давида в місті Єрусалимі, який Я Собі вибрав, щоб там встановити Моє Ім’я. 37 І візьму тебе, і царюватимеш в тому, що забажає твоя душа, і ти будеш царем над Ізраїлем. 38 І буде, коли зберігатимеш усе, що тобі заповідаю, підеш Моїми дорогами і чинитимеш те, що приємне переді Мною, щоби виконувати Мої заповіді та Мої настанови, як чинив Давид, Мій раб, то буду з тобою, і збудую тобі вірний дім, як Я збудував Давидові.
40 І шукав Соломон убити Єровоама, та він піднявся і втік у Єгипет, до Сусакіма, царя Єгипту. І він був у Єгипті, аж доки не помер Соломон.
41 А решта оповідей про Соломона, і про все, що він учинив, і про всю його мудрість, ось чи не записане це в книзі висловів Соломона? 42 А час, який Соломон царював у Єрусалимі, складав сорок років. 43 І Соломон заснув зі своїми батьками, і поховали його в Місті Давида, його батька. І сталося, що коли почув Єровоам, син Навата, коли він ще був у Єгипті, оскільки він втік з-перед Соломона і перебував у Єгипті, то попрямував і прийшов до свого міста, у землю Саріри, що на горі Єфрема. А цар Соломон заснув зі своїми батьками, і замість нього зацарював Ровоам, його син.
Соломонів гріх та кара за нього
1 А цар Соломон покохав багато чужинних жінок: і дочку фараонову, моавітянок, аммонітянок, едомітянок, сидонянок, хіттіянок,
2 із тих народів, що про них Господь сказав був Ізраїлевим синам: “Не ввійдете між них, і вони не ввійдуть між вас, бо вони справді нахилять ваші серця до своїх богів”. До них прихилився Соломон коханням.
3 І було в нього жінок‑княгинь сім сотень, а наложниць — три сотні. І жінки його прихилили його серце.
4 І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів; і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида.
5 І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.
6 І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.
7 Тоді Соломон збудував жертівника для Кемоша, моавської гидоти, на горі, що навпроти Єрусалиму, та для Молоха, гидоти аммонських синів.
8 І так він зробив для всіх своїх чужинних жінок, що кадили та приносили жертви для своїх богів.
9 І розгнівався Господь на Соломона, бо його серце відхилилося від Господа, Бога Ізраїлевого, що двічі йому являвся,
10 і наказував йому про цю річ, — щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того , що наказав був Господь.
11 І сказав Господь до Соломона: “Тому, що було це з тобою, і не виконував ти Мого заповіту та постанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царство твоє, та й дам його твоєму рабові.
12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, — з руки сина твого відберу його!
13 Та всього царства Я не відберу, — одне племено Я дам синові твоєму ради раба Мого Давида та ради Єрусалиму, якого Я вибрав”.
Заколотники проти Соломона
14 І поставив Господь Соломонові за противника едомлянина Гадада, — він із царського насіння в Едомі.
15 І сталося, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війська, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої статі в Едомі.
16 Бо шість місяців сидів там Йоав та ввесь Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої статі в Едомі.
17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомські, зі слуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.
18 І встали вони з Мідіяну й пішли до Парану; і набрали вони з собою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, царя єгипетського, а той дав йому дім та призначив йому утримання, і дав йому землю.
19 І знайшов Гадад велику милість у фараонових очах, і він дав йому за жінку сестру своєї жінки, сестру цариці Тахпенеси.
20 І породила йому сестра Тахпенеси сина його Ґенувата, а Тахпенеса виховала його в фараоновому домі. І був Ґенуват у фараоновому домі серед фараонових синів.
21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид спочив із своїми батьками, та що помер Йоав, начальник війська. І сказав Гадад до фараона: “Відпусти мене, і я піду до свого Краю!”
22 А фараон йому відказав: “Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до свого краю?” Та той сказав: “Ні, таки конче відпусти мене!”
23 І поставив Бог йому, Соломонові , за противника ще й Резона, сина Ел’яди, що втік від Гадад’езера, царя Цови, свого пана.
24 І зібрав він при собі людей, та й став провідником банди, коли Давид розбивав їх. І пішли вони до Дамаску, й осілися в ньому, і панували в Дамаску.
25 І був він противником для Ізраїля за всіх Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, і запанував над Сирією .
Новий цар — Є??????
ровоам
26 А Єровоам, син Неватів, єфремівець, із Цереди, а ім’я його матері — Церуа, жінка‑вдова, — був раб Соломонів. І підняв він руку на царя.
27 А оце та причина, що він підняв руку на царя: Соломон будував Мілло, і поправив пролом у Місті Давида, свого батька.
28 А той муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботящий, і призначив його над усіма носіями Йосипового дому.
29 І сталося того часу, і вийшов Єровоам з Єрусалиму. І знайшов його на дорозі шілонянин Ахійя, пророк. Він був одягнений у нову одіж, й обидва вони були самі на полі.
30 І схопив Ахійя за ту нову одежу, що була на ньому, та й подер її на дванадцять кусків.
31 І сказав він до Єровоама: “Візьми собі десять кусків, бо так сказав Господь, Бог Ізраїля: Оце Я віддираю царство з Соломонової руки, і дам тобі десять племен.
32 А одне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради Єрусалиму, міста, що Я вибрав його зо всіх Ізраїлевих племен.
33 Це тому, що вони покинули Мене і вклонялися Астарті, сидонській богині, і Кемошеві, богові моавському, та Мілкомові, богові аммонітському, і не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, і постанови Мої та заповіді Мої, як батько його Давид.
34 Та не візьму Я всього царства з руки його, бо оставлю його володарем по всі дні життя його ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, який додержував заповідів Моїх та постанов Моїх.
35 І візьму Я царство з руки його сина, та й дам його тобі, оті десять племен.
36 А синові його дам одне племено, щоб позоставався світильник рабові Моєму Давидові, по всі дні перед лицем Моїм в Єрусалимі, місті, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє Ймення.
37 А тебе Я візьму, і ти будеш царювати над усім, чого пожадає душа твоя, і ти будеш царем над Ізраїлем.
38 І станеться, коли ти слухатимешся всього, що Я накажу тобі, і підеш Моїми дорогами, і робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати постанови Мої та заповіді Мої, як робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, і побудую тобі міцний дім, як Я збудував був Давидові, і дам тобі Ізраїля.
39 І буду впокоряти Давидове насіння ради того, тільки не по всі дні”.
40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І встав Єровоам, і втік до Єгипту, до Шішака, єгипетського царя. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової смерти.
41 А решта Соломонових діл, і все, що він зробив був, та мудрість його, — ото вони написані в книзі “Соломонові діла”.
42 А днів, коли Соломон царював в Єрусалимі над усім Ізраїлем, було сорок літ.
43 І спочив Соломон зі своїми батьками, і був похований у Місті Давида , батька свого, а замість нього зацарював син його Рехав’ам .