1 І сталося, що на дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його армія пішли в наступ проти Єрусалима; вони оточили його і проти нього збудували довкола бойові споруди. 2 І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. 3 На дев’ятий день місяця запанував у місті голод, і не було хліба для народу землі. 4 У стіні міста було зроблено пролом, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, яка між стінами, це із царського саду, а біля міста довкола були халдеї. І він пішов дорогою Арави, 5 і погналося халдейське військо за царем, і схопили його в Аравоті єрихонському, і все його військо розсіялося від нього. 6 А царя схопили і привели його в Девлату, до царя Вавилону, і той виголосив над ним вирок. 7 І він убив синів Седекії в нього на очах, осліпив очі Седекії, закував його в кайдани і відвів його у Вавилон.
8 У п’ятому місяці, сьомого дня місяця (це дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону), прийшов до Єрусалима Навузардан, начальник царської охорони, який стояв перед царем Вавилону. 9 І він спалив Господній дім, дім царя і всі доми Єрусалима, — кожний дім спалив 10 начальник царської охорони. 11 А останок народу, який залишився в місті, і зрадників, які пішли до царя Вавилону, і решту народу Навузардан, начальник царської охорони, перемістив. 12 А бідних землі начальник царської охорони залишив як виноградарів і рільників.
13 І халдеї знищили мідні стовпи, що в Господньому домі, мехоноти і мідне море, що в Господньому домі, а їхню мідь забрали у Вавилон. 14 Казани, лопатки, посудини, кадильниці та весь мідний посуд, який використовували для служіння, він забрав. 15 Начальник царської охорони забрав кадильниці, золотий і срібний посуд, 16 два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для Господнього дому. Не було лічби міді всього посуду. 17 Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому — мідний хотар , висота хотара — три лікті, і відступ на хотарі, мигдалеві яблука довкола, усе мідне. І подібний до цього другий стовп на відступі.
18 І начальник царської охорони взяв Сарая, першого священика, і Софонію, сина з других, і трьох, які слідкували за обліком, 19 а з міста взяв одного євнуха, який був поставлений над військовими мужами, і п’ятьох мужів, які гляділи на обличчя царя, яких знайдено в місті, і писаря військового командира, який тримав опис народу землі, і шістдесят мужів народу землі, яких знайдено в місті. 20 І взяв їх Навузардан, начальник царської охорони, і відвів їх у Девлату, до вавилонського царя, 21 і цар Вавилону побив їх, і повбивав їх у Девлаті, у землі Емата. І Юду виселили з його землі.
22 А стосовно народу, який залишився в землі Юди, котрих залишив Навуходоносор, цар Вавилону, то він настановив над ними Ґодолію, сина Ахікама, сина Сафана. 23 І почули всі військові командири, вони і їхні люди, що цар Вавилону настановив Ґодолія, і вони прийшли до Ґодолія в Массифат: Ізмаїл, син Натанія, і Йонатан, син Кария, і Сарая, син Танемата, Нетодатіт і Єзонія, син Махатія, — вони і їхні мужі. 24 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв! Перебувайте в землі й служіть цареві Вавилону, і вам буде добре! 25 Та сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з нащадків царів, а з ним — десять мужів. Вони побили Ґодолію, юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифаті, і він помер. 26 І весь народ, від малого і аж до великого, та військові командири піднялися і пішли в Єгипет, бо їх охопив страх перед халдеями.
27 І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, на двадцять сьомий день місяця, Евілмародах, цар Вавилону, у рік свого зацарювання підняв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з його дому-в’язниці. 28 Він заговорив добре до нього і поставив його престол вище від престолів царів, які були з ним у Вавилоні, 29 і змінив його в’язничний одяг, і той постійно їв хліб перед ним усі дні свого життя. 30 І йому виділена їжа, на постійно виділена їжа, давалася йому з дому царя, — визначена йому міра, — з дня на день, усі дні його життя.
Ограблення й зруйнування Єрусалиму
Єр. 52:4–34.1 І сталося дев’ятого року його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, він та все військо його, на Єрусалим, і розтаборився проти нього, і побудували проти нього вала навколо.
2 І було місто в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії.
3 Дев’ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу Краю.
4 І пробитий був пролом у мурі міста, і всі вояки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царському садку, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.
5 А халдейське військо погналося за царем, та й догнали його в єрихонських степах, а все його військо розпорошилося від нього.
6 І схопили царя, і відвели його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.
7 А синів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома мідяними кайданами, та й відвів його до Вавилону…
8 А п’ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев’ятнадцятий рік царя Навуходоносора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар’адан, начальник царської сторожі, слуга вавилонського царя.
9 І він спалив дім Господній та дім царевий, і всі доми в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.
10 І мури навколо Єрусалиму порозбивало все халдейське військо, що було з начальником царської сторожі.
11 А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту простого люду повиганяв Невузар’адан, начальник царської сторожі.
12 А з бідноти Краю начальник царської сторожі позоставив декого за винярів та за рільників.
13 А мідяні стовпи, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і віднесли їхню мідь до Вавилону.
14 І горнята, і лопатки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний посуд, що вживається при службі, позабирали.
15 І кадильниці, і чаші, усе , що було золоте — забрав золото, а що було срібне — срібло взяв начальник царської сторожі.
16 Два стовпи, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих речей!
17 Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна маковиця, а високість маковиці — три лікті, та мережка, і гранатові яблука на маковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа з мережкою — так само.
18 І начальник царської сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів порога.
19 А з міста взяв він одного евнуха, що був начальником над військовими, та п’ять чоловік з тих, що бачать цареве обличчя, що були знайдені в місті, і писаря, зверхника військових відділів, що записував народ Краю до військових відділів, і шістдесят чоловік з народу Краю, що знаходилися в місті.
20 І позабирав їх Невузар’адан, начальник царської сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.
21 І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на вигнання з своєї землі.
22 А народ, що позостався в Юдиному краї, якого позоставив Навуходоносор, вавилонський цар, то настановив над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.
23 І почули всі військові зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настановив Ґедалію, то поприходили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.
24 І присягнув Ґедалія їм та їхнім людям, і сказав їм: “Не бійтеся бути підданими халдейцям, осядьте в Краї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!”
25 І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царського насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.
26 І знявся ввесь народ, від малого й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.
27 І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарювання, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув’язнення.
28 І він говорив із ним ласкаво, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.
29 І змінив в’язничну одежу його, і він завжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.
30 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.