Дух Святий сходить на учнів
1 Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.
2 Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.
3 І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.
4 І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.
5 А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.
6 Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.
7 Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?
8 Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?
9 Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,
10 Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,
11 юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!
12 Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?
13 Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.
Проповідь Петра
14 А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!
15 Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година дня.
16 Але це те, що провістив пророк Йоіл:
17 І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.
18 І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.
19 І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.
20 Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!
21 І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!
22 Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,
23 Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;
24 та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.
25 Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.
26 Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,
27 бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.
28 Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!
29 Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.
30 Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,
31 він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.
32 Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.
33 Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.
34 Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,
35 доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!
36 Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!
Тисячі людей приймають хрещення
37 Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?
38 А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!
39 Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!
40 Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!
41 Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.
Життя перших християн
42 Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.
43 І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].
44 А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.
45 Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.
46 І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,
47 вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.
Дух Святий сходить на апостолів
1 Коли ж почався день П’ятдесятниці , всі вони однодушно знаходилися вкупі.
2 І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони.
3 І з’явилися їм язики поділені, немовби огненні, та й на кожному з них по одному осів.
4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
5 Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, — та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!..
7 Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: “Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
8 Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
9 Парфяни, та мідяни, та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії,
10 і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни,
11 юдеї й нововірці, крітяни й араби, — усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими!”
12 І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: “Що ж то статися має?”
13 А інші казали глузуючи: “Вони повпивались вином молодим!”
Проповідь Петрова і ї ї наслідки
14 Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: “Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх!
15 Бо не п’яні вони, як ви думаєте, — бо третя година дня,
16 а це те, що пророк Йоіл передрік:
17 “І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, — і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися.
18 І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, — і пророкувати вони будуть!
19 І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму.
20 Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний!
21 І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім’я, той спасеться”.
22 Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте,
23 Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп’яли та забили.
24 Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, — вона бо тримати Його не могла.
25 Бо каже про Нього Давид: “Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався.
26 Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії.
27 Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління!
28 Ти дороги життя об’явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм!”
29 Мужі браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня.
30 А бувши ж пророком, та відаючи, що “Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон”,
31 у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що “не буде зоставлений в аду”, ані тіло Його “не зазнає зотління”.
32 Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми!
33 А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте.
34 Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: “Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене,
35 доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!”
36 Отож, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп’яли ви!”
37 Як почули ж оце , вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: “Що ж ми маємо робити, мужі браття?”
38 А Петро до них каже : “Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім’я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, — і дара Духа Святого ви приймете!
39 Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що “далеко знаходяться , кого б тільки покликав Господь, Бог наш”.
40 І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: “Рятуйтесь від цього лукавого роду!”
41 Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три!
Життя перших християн
42 І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській , і в ламанні хліба, та в молитвах.
43 І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен.
44 А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним.
45 І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було.
46 І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті,
47 вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.