1 Горе вінцеві гордості, наймити Єфрема, цвіт, що відпав від слави на вершку родючої гори, п’яні без вина! 2 Ось сильний і тяжкий Господній гнів, як падаючий град, коли немає накриття, — який сильно падає. Як велика кількість води, що зносить поверхню землі, він зробить спочинок рукам 3 і ногам. І потоптаний буде вінець гордості, наймити Єфрема. 4 І опалий цвіт славної надії на верхів’ї високої гори буде, як рання смоківниця, хто її побачить, то перш ніж візьме у свою руку, забажає її з’їсти.
5 У той день Господь Саваот буде сплетеним вінцем славної надії для того, хто залишився з мого народу. 6 Залишені вони будуть у дусі суду на суд і на силу, яка забороняє губити. 7 Адже ці одурманені вином, — вони були одурманені міцним напоєм. Священик і пророк зійшли з розуму через вино, захиталися через оп’яніння від міцного напою, вони були введені в оману. Це — видіння. 8 Прокляття їстиме цю раду, бо це рада з причини захланності. 9 Кому ми сповістили зло, і кому ми сповістили вістку? Тим, які позбавлені молока, тим, які відлучені від грудей? 10 Прийми біль до болю, надію до надії, ще трохи, ще трохи, 11 через зневагу уст, через інший язик, бо промовлять до цього народу, 12 кажучи йому: Це спочинок для бідного і це знищення! Та вони не захотіли почути. 13 І слово Господа Бога буде їм болем до болю, надією до надії, ще трохи, ще трохи, щоб пішли і впали назад, і будуть у небезпеці, будуть розбиті й будуть захоплені.
14 Через це послухайте слово Господа, пригноблені мужі та князі цього народу в Єрусалимі: 15 Оскільки ви сказали: Ми склали завіт з адом і угоду зі смертю! Буря, яка несеться, коли і проходитиме мимо, не найде на нас, бо ми обман учинили нашою надією і прикрилися обманом! 16 То через це, так говорить Господь: Ось Я покладу в основи Сіону камінь — дорогоцінний, вибраний, кутовий, поважний, — в його основи, — і хто йому повірить, не засоромиться. 17 І поставлю суд — як надію, а Моє милосердя — як мірило, а ті, які безпідставно повірили брехні, упадуть , бо не обмине вас буря, 18 хіба що вона забере ваш договір смерті, і ваша надія на ад не залишиться. Буря, що несеться, коли надійде, будете їй на потоптання. 19 Коли перейде, забере вас. Вранці, вранці прийде, — вдень і вночі буде погана надія. Навчіться слухати! 20 Пригнічені, не можемо битися, а самі маємо сили себе зібрати.
21 Він підніметься так, як гора безбожних, і буде в долині Ґаваона. З допомогою гніву Він звершить Свої діла, — діло гіркоти. А Свій гнів Він застосує по-чужому, і Його гіркота чужа для Нього . 22 Ви ж не радійте, і хай не переможуть вас кайдани. Тому що я почув від Господа Саваота про довершені та скорочені діла, які Він звершить по всій землі. 23 Прислухайтеся і почуйте мій голос, зверніть увагу і почуйте мої слова!
24 Хіба весь день орач буде орати? Чи, перш ніж обробити землю, він приготував насіння? 25 Хіба не тоді, коли вирівняв її поверхню, він сіє мале чорне насіння і кмин, а після цього сіє пшеницю, ячмінь і зерно у своїх межах? 26 Так і ти будеш напоумлений судом твого Бога, і зрадієш. 27 Адже не з жорстокістю очищується чорне насіння, і не наведеш колесо колісниці-молотилки на кмин, але палицею вибивається чорне насіння, і тоді кмин 28 їстимуть у хлібі. Адже не до віку Я гніватимуся на вас, і голос Моєї гіркоти не потопче вас! 29 І ці дивовижні знаки вийшли від Господа Саваота. Прийміть пораду, підніміть марну утіху!
ГОРЕ ЄРУСАЛИМУ ТА ЙОГО СПАСІННЯ
Єфрем піде в полон
1 Горе тобі , Самарії , короні пишноти Єфремлян п’яних, квітці зів’ялій краси його гордости, що лежить на верхів’ї долини врожайної, від вина поп’янілих!
2 Ось потужний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов повідь сильна, заливна, його кине на землю із силою!
3 Ногами потоптана буде корона пишноти Єфремлян п’яних,
4 і станеться квітка зів’яла краси його гордости, що на верхів’ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смоква, що її як побачить людина, ковтає її, як вона ще в долоні його!
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку народу Його,
6 і духом права тому, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами повертає бій!
7 І ось ці від вина позбивались з дороги, і від п’янкого напою хитаються: священик і пророк позбивались з дороги напоєм п’янким, від вина збаламутились, від напою п’янкого хитаються, блудять вони у видіннях, у постановах своїх спотикаються…
8 Бо всі столи повні блювотою калу, аж місця нема!..
9 “Кого буде навчати пізнання, і кому виясняти об’явлення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлучуваних?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там”.
11 Тому незрозумілими устами й іншою мовою буде казати народові цьому
12 Отой, Хто до них говорив: “Це спочинок! Дайте змученому відпочити, — і це відпочинок”, — та вони не хотіли послухати.
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, і щоб були зламані й впали до пастки й зловилися!..
Дальша доля Єфрема
14 Тому‑то послухайте слова Господнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в Єрусалимі!
15 Бо кажете ви: “Заповіта ми склали зі смертю і з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до нас, бо брехню ми зробили притулком своїм, і в брехні ми сховались!”
16 Тому Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя випробуваного, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього , не буде той засоромлений!
17 І право за мірило Я покладу, а справедливість — вагою; і притулок брехні град понищить, а сховище води заллють!
18 І заповіт ваш із смертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримається: як перейде нищівна кара, то вас вона стопче!
19 Коли тільки перейде вона, вона вас забере, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, — і станеться, — тільки з тремтінням ви будете слухати звістку про це …
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягнутись, а покривало вузьке, щоб накритися ним …
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів’оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!
22 Тож не насміхайтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайдани, бо призначене знищення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю…
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!
24 Чи кожного дня оре ратай на посів, ралить землю свою й боронує?
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорнуху й не кидає кмин, не розсіває пшеницю та просо й ячмінь на означенім місці, а жито в межах її?
26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього :
27 Бо ж не бороною чорнуха молотиться, і коло возове не ходить по кмині, а палицею б’ють чорнуху та києм — той кмин.
28 Розтирається збіжжя? Ні , бо його не назавжди молотиться конче, і підганяють коло возове та коні на нього, а не розтирають його.
29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!