1 Ось мої слова, сказані від Бога, — висловлювання царя, яких його навчила його мати.
2 Чого, дитино, будеш дотримуватися, — хіба не слів Божих? Первородний сину, говорю до тебе! О, сину мого лона! О, дитино моїх молитов!
3 Не роздавай свого багатства жінкам, — ні розуму свого, ні життя свого, аби пізніше не каятися.
4 Роби все з порадою, — і вино пий з порадою. Владні люди схильні до гарячковості, тому хай не п’ють вина.
5 Щоб, напившись, не забули мудрості й не втратили здатності правильно судити немічних.
6 Дайте п’янке тим, які в горі, і вино тим, хто страждає,
7 аби забули вони про злидні й більше не пам’ятали страждань.
8 Відкрий свої уста для Божого слова і суди всіх справедливо.
9 Відкрий свої уста і суди справедливо, — суди убогого та немічного.
10 Хто знайде метку жінку, — вона цінніша за коштовне каміння!
11 Їй повністю довіряє серце її чоловіка, — вона багатої здобичі не потребує.
12 Адже вона все своє життя трудиться для добра чоловіка.
13 Вона пряде вовну та льон — робить корисні речі своїми руками.
14 Вона — наче корабель, який, далеко подорожуючи, привозить те, що потрібне для життя.
15 Устає вдосвіта, дає домашнім снідати і роботу служницям.
16 Оглянувши поле, купує його та плодами своїх рук засаджує придбане.
17 Туго підперезавши свій стан, прикладає свої руки до праці.
18 Вона відчула, що працювати — це благо, і всю ніч у неї не гасне світильник.
19 Вона руками своїми береться за корисну справу, — своїми руками впевнено тримає веретено.
20 Свої долоні вона відкриває для убогого, — простягає прожиток нужденному.
21 Її чоловік, коли де-небудь забариться, не хвилюється про те, як там удома, бо всі, хто при ній, одягнені.
22 Вона пошила подвійний одяг для свого чоловіка, а для себе — плаття з вісону і багряниці.
23 Її чоловік стає помітним при брамах, коли засідає на зборах разом зі старійшинами, мешканцями краю.
24 Вона виробляє тканину і продає пояси ханаанцям.
25 Обережно і виважено відкриває вона свої уста, — вона навела порядок зі своїм язиком.
26 Вона одягнулася в силу та красу і радіє останніми днями.
27 Захищені стежки її домів, і дармового хліба вона не їсть.
28 Уста відкриває мудро та згідно із законом, її милосердя піднесло її дітей, вони стали заможними, а її чоловік так похвалив її:
29 Багато жінок набувають багатство, багато — здійснюють великі справи, але ти пішла далі й перевершила всіх!
30 Догоджання — омана, краса жінки — примарна, а розумна жінка — благословенна. Нехай величає вона страх Господній.
31 Дайте їй з плодів її рук, і нехай її чоловік хвалиться нею при брамах!
Приповісті Лемуїлові: Чеснотна жінка
1 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:
2 “Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?
3 Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!
4 Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п’янкий не князям,
5 щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!
6 Дайте напою п’янкого тому, хто гине, а вина — гіркодухим:
7 він вип’є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам’ятатиме!
8 Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.
9 Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.
10 Хто жінку чеснотну знайде? А ціна її більша від перел:
11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!
12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.
13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.
14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.
15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.
16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долонь своїх засадила вона виноградника.
17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.
18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.
19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.
20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.
21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.
22 Килими поробила собі, вісон та кармазин — убрання її.
23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.
24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.
25 Сила та пишність — одежа її, і сміється вона до прийдешнього дня.
26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.
27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.
28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її — й він похваляє її:
29 “Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!”
30 Краса — то омана, а врода — марнота, жінка ж богобоязна — вона буде хвалена!
31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!”