1 Псалом Давида. Не заздри тим, які лукаве роблять, не наслідуй тих, котрі чинять беззаконня, —
2 бо, як трава, швидко засохнуть вони і скоро зів’януть, немов зелені пагони.
3 Надійся на Господа, роби добро і населяй землю, — і будеш користатися її багатством.
4 Веселися в Господі, і Він задовольнить прохання твого серця.
5 Відкрий Господу свою дорогу, покладися на Нього, а Він потурбується:
6 виведе твою правду, наче світло, і твій вирок, наче полудень.
7 Підкорися Господу й благай Його. Не заздри тому, кому добре ведеться на його дорозі, — людині, яка чинить переступ.
8 Стримайся від люті й залиши гнів; не піддавайся потягові чинити лукаве.
9 Адже ті, які чинять переступ, будуть вигублені, а ті, котрі з нетерпінням очікують Господа, — тільки вони успадкують землю.
10 Ще трохи — і не буде грішника; шукатимеш його місце — і не знайдеш.
11 А лагідні успадкують землю і будуть насолоджуватися великим миром.
12 Грішник буде слідкувати за праведним і скреготатиме на нього своїми зубами.
13 Та Господь буде сміятися з нього, бо наперед бачить, що настане його день.
14 Грішники оголили меч, натягнули тятиву свого лука, щоби вразити бідного й убогого, щоби знищити праведних серцем.
15 Але їхній меч нехай прошиє їхнє ж серце, а їхні луки хай будуть поламані.
16 Краще мале для праведного, ніж велике багатство для грішника.
17 Адже сила грішників пропаде, а праведних Господь зміцнить.
18 Господь знає дороги невинних, і їхня спадщина пробуватиме повік.
19 Вони не будуть посоромлені в чорну годину, а в час голоду будуть ситі.
20 Бо грішники загинуть, — щезнуть вороги Господа. Як тільки вони будуть себе славити й підноситися вгору, то зникнуть, як дим.
21 Грішник позичає і не повертає, а праведний має милосердя і дає.
22 Адже ті, які Його благословляють, успадкують землю, а ті, котрі Його проклинають, будуть вигублені.
23 У Господі випрямляється хода людини, і її дорога буде Йому до вподоби.
24 Коли впаде — не розіб’ється, бо Господь підтримує її за руку.
25 Я був молодим і постарів, але не бачив ні праведного покинутим, ні його нащадків, які просили би хліба.
26 Увесь день він виявляє милість і позичає, тож його нащадки будуть благословенні.
27 Відвертайся від зла, роби добро — і живи навіки-віків!
28 Адже Господь любить справедливість, і Він не залишить Своїх богобійних, — вони будуть бережені повік. А беззаконні будуть вигнані, нащадки безбожних будуть вигублені.
29 Праведні ж успадкують землю і оселяться на ній навіки-віків.
30 Уста праведного навчаться мудрості, і його язик сповіщатиме справедливість.
31 Закон його Бога — у його серці, і його ноги не спотикатимуться.
32 Грішник вистежує праведного і шукає, як би його погубити.
33 Але Господь його не залишить у руках того і не осудить його, коли його судитиме.
34 З нетерпінням очікуй Господа, тримайся Його дороги — і Він тебе піднесе вгору, щоб ти успадкував землю. Ти побачиш, як грішники будуть вигублені.
35 Я бачив безбожника, що дуже пишався, здіймався вгору, як ліванські кедри.
36 Та я пройшов мимо — і вже його не було; шукав його — та не знайшлося і його місця.
37 Тримайся невинності, слідкуй за праведністю, бо мирна людина залишить нащадків.
38 А беззаконні будуть разом повністю знищені, — нащадки безбожних зовсім пропадуть.
39 Спасіння ж праведних — у Господа, Він — їхня оборона в скрутний час.
40 Господь допоможе їм, визволить їх, забере їх з-посеред грішників; спасе їх, бо вони на Нього надіялися.
1 Давидів.
Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
2 бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина — пов’януть!
3 Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
4 Хай Господь буде розкіш твоя, — і Він сповнить тобі твого серця бажання!
5 На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
6 і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою — немов південь.
7 Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі .
8 Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
9 бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа — землю вспадкують!
10 А ще трохи — й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його — і не буде його,
11 а покірні вспадкують землю, — і зарозкошують миром великим!
12 Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
13 та Господь посміється із нього, — бачить бо Він, що наближується його день!
14 Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги, —
15 та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
16 Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
17 бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
18 Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
19 за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
20 Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
21 Позичає безбожний — і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
22 бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього — понищені будуть!
23 Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
25 Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
26 Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
27 Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
28 Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, — вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
29 Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
30 Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
31 Закон Бога його — в його серці, кроки його не спіткнуться.
32 А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
33 та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
34 Надійся на Господа, та держися дороги Його, — і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
35 Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
36 та він проминув, — й ось немає його, і шукав я його, — й не знайшов!
37 Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
38 переступники ж разом понищені будуть, — майбутність безбожних загине!
39 А спасіння праведних — від Господа, Він їхня твердиня за часу лихоліття,
40 і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, — бо вдавались до Нього вони!